Характеристика гуртового ринку на Центральному ринку Полтави
Основні групи товарів гуртового ринку: овочі закритого і відкритого ґрунту (картопля, морква, буряк, цибуля, капуста різних сортів, огірки, помідори та інше), гриби, баштанні культури, яблука, груші, сливи, виноград інші плодові культури з України, різні овочі і фрукти з південних країн.
Споживачі товарів дрібно-гуртового ринку:
підприємці, власники невеличких барів, кафе, ресторанів та інших закладів харчування у центрі міста. До речі, саме на Центральному ринку вони одночасно закуповують товари промислової групи і інші продовольчі товари. Таким чином формується необхідний «пакет» товарів;
продавці товарів у роздріб на цьому ринку;
мешканці найближчих кварталів;
– ті з містян хто має бажання і необхідність купувати саме тут користуючись громадським транспортом;
споживачі, що мають свій транспорт і користуються цим ринком.
Особливість і привабливість: закупівля вказаних груп продовольчих товарів у багатьох випадках відбувається одночасно з закупівлею товарів інших груп (наприклад м’ясо, риба, деякі промислові товари). Фактично гуртовий ринок як і інші підрозділи Центрального ринку дозволяють зібрати пакет товарів на любий смак. Але це не універсальний пакет, а лише відповідь на запит клієнта. Тут немає чогось надто особливого, досить рідкого і за високою ціною. Популярність гуртового ринку зростала завдячуючи тому як він гнучко реагував на запити покупців.
Розвиток гуртового ринку відбувся від простих продаж овочів з кузову вантажних бортових автомобілів і до окремих сучасних боксів (це перероблені фургони, контейнери) з утепленням і металопластиковим заскленням фасадів. Сьогодні тут можна якісно зберегти різні овочі і фрукти. Але залишились і прості форми – продаж прямо з фур.
Змінилась і площа ринку, вона зросла до неможливого і вийшла за межи наданої ділянки. Зросла щільність використання кожного вільного метру. Оптовий ринок спромігся освоїти і деякі площі приміщень критого ринку для зберігання товару.
Периферійна частина гуртового ринку. Для продажу сезонних товарів після збору врожаю, коли їх великий наплив, вже не вистачає місця на гуртовому ринку і тому більшість автомобілів з кавунами, цибулею, помідорами, картоплею і іншими овочами розміщуються по периметру кварталу ринку на проїзній частині вулиць: від початку вул. Героїв Чорнобильців і вздовж усієї вул. Новобазарній.
Транспорт. Найчастіше блокується частина вулиць Новобазарної і Г.Чорнобильців (тут трохи менше) у години пікової кількості покупців незалежно від сезону і особливо в періоди сезонної продажі овочевої продукції. У цей час на гуртовому ринку додається велика кількість легкових авто, власники яких під’їжджають поближче і паркуються, щоб здійснити сезонні закупки, паркуються інші різнокаліберні авто для завантаження або розвантаження товарів і нарешті авто тих хто тут працює. Фактично коли працює ринок усі проїзди з обох боків за периметром кварталу ринку зайняті припаркованими авто.
Причини стихійного зростання саме дрібно-гуртового ринку
Вже понад 7 років зростає найдавніша класична послуга: громадське харчування.
Особливий сплеск відбувся в останні роки і процес йде по наростаючий. Це відбувається паралельно з розвитком туристичного бізнесу і майже відповідним ростом готельного бізнесу.
Фактично дрібно-оптовий ринок найбільше відповідає росту попиту закладів громадського харчування і до стрімко зростаючій галузі туристичного туризму – гастротуризму. І особливе те, що найбільше таких закладів саме у центрі міста. Цьому є багато пояснень та не у цьому справа.
Саме стабільні, хоча і не гарні, умови на ринку дозволили діяти бізнесу і він знайшов відповідні форми відносин між продавцем і покупцем. Задоволення попиту і побажань від більш широкого кругу споживачів товарів гуртового ринку з розширенням товарної групи дало свій результат.
Деякі заперечення і пропозиції до переносу мілкогуртового ринку і трохи ширше
Важливо на початку місту провести деякий аналіз. Достатність і необхідність:
  • Які існують логістичні центри, що пов’язані з гуртовою торгівлею чи сучасні вони, які є проблеми.
  • З’ясувати розміщення осередків подібної оптової торгівлі по житловим районам міста.
  • Який ареал розташування споживачів цих послуг, уточнити їх різновид, масштаби.
  • Які умови є у споживачів для отримання послуг оптового ринку. Транспортна доступність.
  • Провести опитування цих двох категорій для уточнення, по-перше розміщення різних споживачів і по-друге як розміщені оптові ринки (аналогічні ринки), як вони взаємодіють.
  • Визначити які існують ідеї і практики по системному вирішенню таких питань в інших містах і країнах. Які нові форми надання подібних послуг.
Тут не йде річ про споживачів, що користуються більш якісними сертифікованими продуктами і товарами, що мають особистих постачальників або отримують їх по замовленню.
Вже давно відома і успішно втілюється ідея по розвантаженню центрів міст завдяки створенню підцентрів, створення у передмістях локальних логістичних сервісних центрів з яких необхідні товари більш мілкими партіями і меншим вантажним транспортом поступають у підцентри і вже далі за замовленням у відповідні місця.
Саме тому мені здається таке локальне рішення по переносу оптового ринку на окреме місце є недостатнім.
У нас є комунальне підприємство Інститут розвитку міста. Цей заклад декілька років раніше розробив стратегію розвитку нашого міста. Попередньо він провів аналіз існуючого стану міста за різними параметрами. У тому дослідженні я бачив аналіз міграції людей з передмістя і з більш віддалених інших регіонів до Полтави, розділення людських потоків у місті і у напрямку центру. Досить спрощений аналіз та з наукової позиції від можливий і дозволяє робити необхідні попередні висновки. Особливо виходячи з умов, що усе швидко змінюється. Тому висновки з цього аналізу мають будуть важливі для прийняття по цьому питанню більш зваженого рішення поки вони ще актуальні.
Для мене висновок такий:
Не механічний перенос дрібно-гуртового ринку у якому потреба в центрі міста від цього не зникне. А саме сприяння утворенню мережі таких ринків, дозволить розвантажити центральний ринок. Модний вислів: зараз усе можна купити через інтернет.
Сьогодні необхідно сприяти утворенню сучасної розгалуженої системи просування товарів від логістичних центрів з периферії міста чи передмістя до локальних мілкогуртових ринків і далі до кінцевого споживача. Варіанти: продаж на місці, продаж з доставкою і те саме через інтернетзамовлення. Замовлення може поступати до логістичних центрів або до мілкогуртових локальних ринків бо це одна система. Усе на зразок Нової пошти. Але за участю різних постачальників продукції підприємців чи то ФОП, що обслуговують логістичні центри.
Також тут має бути враховано які групи товарів, крім продовольчих,будуть входити до замовлення.
Такі локальні гуртові ринки мають бути у кожному житловому утворенні (районі) у вузлових місцях. За визначеним радіусом обслуговування чи з ритмічним розміщенням на кільцевій транспортній магістралі.
Тут є можливість розвантажити центр міста, впорядкувати попит периферії і осучаснити послуги.
Подібна система у якомусь вигляді напевно давно існує. На основі старої мережі з використанням старих товарних баз різного профілю чи то вже додались новостворені склади (у старих будівлях іншого призначення або це вже щось нове сучасне). Та це треба аналізувати і переводити на сучасні рейки.
Тяжіння населення до сталих традицій відвідувати ринок і мати вільний вибір, коли можна порівняти якість і ціни, дозволить нормально функціювати і цій формі послуг. Тим паче що вона вже діє у первинній формі. У якійсь мірі це вже виконується завдяки налагодженим прямим зв’язкам бо ринок, так чи інакше, саморегулюється.
При розгалуженій системі зникає необхідність надавати великі площі і місця для авто з товарами завдяки децентралізації і точкового виконання замовлень, і лише невеличка частка, яку треба саме визначити, має залишитись у існуючій формі за старими правилами ринку.
Це більше стосується покупців – мешканців найближчих будинків і кварталів. Їм буде не зручно діставатись до нового місця, яке заплановано для гуртового ринку поряд ТРЦ Київ, користуючись громадським транспортом і потім на «кравчучці» тягнути покупку до дому або їхати на тому ж громадському транспорті. Ати хто залишиться прихильниками старого ринку вже не будуть мати змогу купувати по оптовим цінами(дешевше) і у більшій кількості.
Особливості нашого центрального ринку (іншого умовного ринку)
Про внутрішні зоні ринку.
Треба акцентувати увагу на тому, що на центральному продовольчому ринку вже багато років, як склалась ситуація, коли продавець(підприємець) нехтує простими правилами, порушення яких ніхто не контролює, і вони поступово зайняли викладкою товарів усі можливі проходи і площі де найбільший трафік покупців. Проходи тут звужені до огиди. Порушені пожежні норми, норми пересування покупців, норми мобільності і, що цікаво, порушені правила саме комерційної торгівлі бо таким чином зменшується можливість підвезти на місце товар, якісно його подати і продати. Вже не кажучи про корупційну складову: коли займають місце яке хочуть і при особливій потребі спалюють те що заважає.
Наведу інший простий приклад: люди приїжджають з села на ринок і тут мають можливість торгувати своїм товаром (зі свого господарства) але лише на відкритих столах-прилавках без навісів. Мабуть відкриті торгівельні місця дешеві, а постійні продавці до того ж переважно торгують під навісом. Але і у відкритій зоні, де найбільший потік покупців, все одно торгівельні місця давно зайняті постійними продавцями, а усім іншим туди зась.
Та треба окремо сказати про інші групи товарів у продовольчій зоні. Можливо це комусь і подобається торгувати – купувати крам на гробки поміж продуктами але це як на мене жах. Та й на додачу це вироби з пластику які треба давно заборонити. Напевно краще винести ці товари хоча б за межи зони торгівлі продуктами. Те саме стосується і інших товарів: взуття, шкарпеток, в’язаних виробів, фарби і багато чого такого, що підступно, бо немає заборони, влізло у продовольчу зону. Це мабуть найбільш важка для розумного вирішення тема бо торкається усієї тутешньої торгівлі і тієї що на тротуарах по усьому периметру вулиць, що межують з ринком. Як, не загострюючи відносини з тими хто торгує, вирішити це питання?
Мішанина з розміщенням різних видів товарів на продовольчому ринку, хаотичне розміщення і ігнорування усіх правил мабуть відповідає нашій сучасній ментальності у мішанині світоглядів і уявлень про життя у головах людей. Те що діється у політиці на горі – подібне відбувається і тут на місцях. Такий простий зв’язок.
І поки це діє важко щось вирішити.
Це все застарілі форми відносин на нашому старому ринку.
Але є ще великі проблеми з транспортом. І правила діють майже ті самі «ринкові». Коли треба, вантажні авто з товаром займають усі можливі і неможливі місця. У години пік майже не можливо проїхати вздовж кварталу ринку від вулиці Г.Чорнобильців до Шевченка і у зворотному порядку.
Вирішити впорядкування торгівельних зон, розміщення видів товарних груп, місця стоянок авто для відвідувачів і тих хто працює тут, а також зони логістики – це усе можливо і зараз. Це, якщо з’явиться бажання, хоча б впорядкувати усе за нормами але у такому випадку місця вистачить не усім і тут головна заковика і тут є прихований спротив.
Повертаючись до теми виносу дрібно-гуртового ринку, треб ще раз підкреслити, що запропоновано занадто просте звужене паперове рішення.
Воно буде діяти якийсь час, а потім ринок знайде своє вирішення цього питання і усе збалансує.
Це аналогічно тому, як відбувся винос деяких маршрутів приміських сполучень з центру міста (з автостанції на вул. Шевченко і від Центрального ринку). Все одно так само, як і раніше, на своїх зупинках вздовж вул. Шевченко стають маршрутки, щоб забрати пасажирів. Це ті маршрути,що залишились і починаються від приміській автостанції на Шевченко. Так само, як і раніше на Центральному ринку сідають до них основні пасажири: покупці і ті хто тут працює і так само ця ділянка вулиці залишилась перевантаженою транспортом.
Центральний ринок не має простого одноходового рішення і не може мати окремих локальних рішень. Він працює як одне ціле, він має сталу привабливість і з ним треба «домовлятись».
Місту треба розробити пропозиції з реконструкції ринку за усіма можливими параметрами і узгодити їх з ним (я не знаю хто має представляти тут ринок але хтось повинен бути).
Одночасно повинно розглядатись стратегічне рішення по розвитку усіх інших ринків міста як існуючих так і нових. Під це має бути адаптована транспортна структура міста, упорядкований рух різних видів транспорту, особливо розвинений рух громадського, та інші структурні елементи міста.
Центральний продовольчий ринок – це бренд міста і тому він повинен залишитись на своєму місці, напевно стати трохи меншим, зручним, осучасненим і зразковим.
А на радикальні зміни місту можна піти там, де розвиток якогось ринку ще на початковій стадії і де є місце для перепланування території, є можливість втілити у життя всі необхідні функціональні елементи сучасного ринку. Можливо таке місце може стати основою для моделювання ситуації і для прийняття рішень для більш складних місць.
Леонід Балацький
Джерело: Facebook автора
Фото: ІВ “Полтавщина”

Будемо вдячні за Ваш відгук