Знову про Прирічковий парк і не тільки

Вступ. Необхідно робити поступово маленькі кроки, як та дитина, що тільки починає ходити. Не хапати такі великі шматки як парк Перемоги, Центральний ринок, вулиця Соборності, фонтан на майдані Незалежності, басейн, що досі будують і будують.

Напрочуд гарніше було б зробити якісно малу реконструкцію невеличкого скверу, як зразкову, без перевищення функцій цього місця, привести його до ладу і сучасного стану.

Потім подивитись на результат, перевірити як цим користуються, на зручності, на реакцію населення, як це воно сприймає.

Великі структурні об’єкти, які мають вплив на усе місто, зараз не підйомні і до того у нас немає поки що прикладу освоєння подібного на сучасному рівні.

Тієї довіри, що має зараз новий президент, не мають і краплі усі полтавські можновладці, а це і чиновники, і депутати, і структурні підрозділи міста, які виконують їх рішення і волю. А попит є і це попит у перемінах на краще. І якщо з’явіться нова людина з командою то довіра буде до їх висока і цим зараз можна скористатись. У нас є приклад Капліна, який на довірі містян пройшов до Верховної ради, та зараз у довірі потреба у рази більша і саме тут у Полтаві це також можливо.*

Якість нових перетворень можна вже розгледіти деінде у інших містах і у нас є деякі краплинки, не кажучи про можливість це побачити у повному обсязі поїхавши закордон. А у нас переважно громадські організації відчувають необхідність таких змін і вони таки діють у цьому напрямку та ще декілька депутатів. Усе це банально і це бачать всі хто цим цікавиться але проговорити я повинен для подальшого розуміння.

Повертаючись до поступових кроків: зараз місто не має надійного і якісного виконавця з необхіднім опитом. Можливо у місцевих підрядників (людей що сьогодні панують у будівельному бізнесі і майже не мають конкурентів, і саме тому таке можливе) недостає сучасного бачення того, що пропонують збудувати, а у проектах, які вони замовляють чи які їм надаються, відсутній відповідний опис умов чи то вимог до виконавців. І реальний контроль того, що вони роблять теж відсутній. Дійсність показує, що тут відсутня і мораль, і замовляють, і виконують це люди, що практикують поняття: гроші не пахнуть, це лише бізнес і більше нічого, а як буде треба то ми про усе домовимось, і нічого за тим що ми робимо спостерігати.

Постала вже давно проблема відсторонення усього цього прошарку діячів від процесів оновлення міста і вироблення нових умов їх діяльності і здійснення контролю. Та для цього потрібна воля депутатів, бо необхідно виписати такі умови для виконавців де не буде шпаринки зробити інакше і вони повинні будуть виконувати необхідні проекти для міста за реальними рішеннями. І це коли будуть виписані рівні тендерні умови для конкурсантів на виконання робіт. Та це все одно не головне. Бо з іншого боку є ще замовник.

І тому головне чого не вистачає, що необхідно місту: відповідальний професійний менеджер, а ще бажано щоб це була особистість, яка змогла вести і такий об’єкт, як Прирічковий парк, і більш складні стратегічні об’єкти від імені міста. Також потрібна висока довіра виборців, бо ті кроки, що він має зробити не всім сподобаються і не всім це можна буде пояснити.

Тут можна було б навести приклад, як освоював подібне мер Кукоба, та нажаль це лише масштаб, а не метод. І не усе там було вдало. Так само уповати на появу нового Левка Семеновича не варто. Фактично місту вкрай недостає сучасного молодого мера з гарною командою якій добре розуміється на містобудуванні і має стратегічне мислення. Деякі міста мають подібних мерів, але на слуху не вони, а такі «мужі», як Кернерс, Труханов і схожі на них. Також сьогодні важливе позитивне сприйняття мера депутатами, бо для потужного ривка це необхідно. І це потребує нового депутатського корпусу.

А потім усю нинішню челядь треба відправити на відпочинок, як це вже зробили з колишнім мером і слідом відправити усіх чиновників УКБ, головного архітектора і головного художника разом з їх структурою і вчинити так само з керівниками інших структурних підрозділів. Необхідно повністю оновити усю структуру виконкому, його підрозділів і виконавців. Так само треба прибратись і у комунальній сфері міста.

Думаю, що це не диво і на їх місце можна за конкурсом знайти таких, що будуть гарно і якісно, виконувати свою роботу. А головне щоб керували цими процесами люди освічені, що вболівають за своє рідне місто та знають як його оновити. І такі фахівці у міста є.

Ще, зазвичай на своїх місцях залишаються окремі особи, що гарно знають свою справу і їх важко кимось замінити. Та тут вже потрібні розумні дії, бо спокуси у тих хто працює у цій структурі великі і тому, і поліграф, і перевірка доходів повинні бути обов’язкові.

А поки що ми маємо, попри відсутності старого мера, увесь його корупційний апарат разом з більшістю депутатів, які вдало продовжують нищити наше місто (Кадетський корпус – руйнується, будинок Бахмутського – підлягає знищенню, кінотеатр Котляревський спотворений прибудовами і у середині – тут усе завмерло у якомусь очікуванні куди поверне владний потяг, палац «Піонерів» – так звана реконструкція без дозвільних документів і далі цей список можна продовжувати описуючи незаконну забудову, підпали, підставні проекти, недопрацьовані проекти, непогоджені і незаконні дозволи на виконання будівництва, як наприклад, на місцях розстрілів у роки Другої світової, де були Артсклади і таке інше.

Існуюча практика і надалі не бачити у цьому нічого такого, бо бути чиновником або депутатом для них це такий самий бізнес, як зарплата у конверті для інших містян.

Як на мене першим важливим і рушійним був би крок у напрямку відновлення міста це знесення ганебної прибудови до кінотеатру. Це був би важливий сигнал для інших, хто так звик порушувати правила і паплюжити своє місто. Сигнал на початок змін.

Хотів стисло та не виходить – багато чого рухається по замкненому колу і про це кожен раз міркуєш і відчуваєш, що час спливає і нашаровуються нові думки одна на одну разом з негативом, що поширюється наче хмара сарани. Але з усіх боків плине до нашого міста щось інше гарне і корисне, що мотивує полтавців робити і собі, бо десь досягають, перемагають і отримують іншу якість, а ми ледь рухаємось. Та чому так?

* У Полтаві перегріта ситуація, як і по всій країні. Місто проголосувало 88% за «Зе» це явний показник як лакмусовий папір на необхідність змін. Але хто нам потрібен? Мери як Кукоба, Мамай чи Кернес або як Садовий? Жорстка рука чи розумні дії. Довіра на початку буде до будь-кого, аби він(вона) запустив цей процес. Але у сучасному світі перші три заведуть усе у глухий кут і буде те що зараз. Також і гарний мер може розраховувати на підтримку, бо знов-таки ситуація перегріта і потрібен лише запуск механізму на оновлення. Важливим тут є те, що у місті достатньо велика пасивна частина населення, та частина, що звикла більше споживати ніж давати і це виборці, що звикли вибирати отих перших у списку.

У місті вже багато громадських об’єднань. Тим паче на посаду мера одинока людина зараз не пройде. Потрібно йти командою. І тут важливо, щоб це місце не зайняли такі «друзі на хвилинку», як Каплін, Матковський і Шамота.

Окремо про останню новину: заплановане будівництво начебто у європейському дусі

У Полтаві презентували проект будівництва вулиці Лазурної за 300 млн. грн. 

Нова вулиця має магістрально об’єднати два майбутніх мікрорайони Лазурний і Артсклади. На вулиці буде нова тролейбусна лінія, велодоріжки та зелені зони.

Стосовно території складів. Багато пишуть дописувачі у ФБ: треба там будувати, а парки оновлювати ті що вже є. Тут діє складова: а що про це думають люди? Бо зараз це модно, і недаремно цим користується новий президент заграваючи з виборцями. Та чи достатньо володіють наші громадяни необхідною інформацією знаходячись ззовні процесів, не маючи у своєму розпорядженні усю картину подій. Не маючи необхідного досвіду і фаху? На це повинні зважати ті хто має такі дані. І вони це роблять «запудрюючи» мізки виборців. Та чи так потрібно розбудовувати центральні шматки по місту від малих локальних до великих? Саме тому у мене постає багато питань.

Ось одне з таких:

Полтава досі не має упорядковану транспортну інфраструктуру. Спроби реконструювати її відбувались неодноразово але лише на папері. І тому сьогодні неякісними є не тільки дороги, а саме їх мережа. Відповідно місто має:

  • недостатню доступність окремих районів бо відсутні саме повноцінні кільцеві, допоміжні та дублюючих їх зв’язки;

  • основні магістралі перевантажені і особливо однотипними пасажиропотоками завдячуючи маршруткам і тому ці найкоротші зв’язки у найгіршому стані;

  • типи транспортних потоків не структуровані, перемішані, ця проблема вирішена лише частково для вантажного транспорту;

  • ніяк не вирішена проблема паркування, бо окремі периферійні стоянки не задовольняють цей попит, як і поодинокі підземні парковки при деяких будівлях;

  • створення нових наземних стоянок при багатоповерхових будинках краде у мешканців будинків зелені зони, призначенні для їх відпочинку і, відповідно,вони не мають чистого повітря і це погіршує мікроклімат навколо цих житлових комплексів і місто отримує на перспективу нові проблеми.

Далі за транспортну мережу.

Звичайне місто повинно мати хоча б два транспортних кільця: центральне і периферійне і мати радіальні січні магістралі та усю інша мережу, як допоміжну. Січні магістралі у найгіршому варіанті не повинні перетинати центр міста, або перерізати житлові утворення навпіл створюючи для їх мешканців відомі незручності, як цьому «сучасному» проекті.

Також давно знайома мода виносити на потужні міські магістралі найкращі споруди, де мешкають або працюють люди зараз мені здається вже повинна відійти у минуле. Такі важливі потужні транспортні зв’язки найкраще приховати під землею або винести на естакади де це реально можливо. Це дозволить прискорити рух, зменшить випадкові перетини потоків, дозволить краще контролювати забрудненість середовища і зменшить негативний вплив на його. Тут виникає можливість задіяти більш швидкісний тип громадського транспорту.

Таким чином створиться структурована мережа транспортних артерій і з’являється можливість кращого розподілу громадського транспорту, особистого чи обслуговуючого, велотранспорту і безпечних пішохідних зв’язків без хаотичного перетину усього цього між собою.

У випадку з новою магістраллю усе відбувається навпаки. І кращі будинки і увесь громадський транспорт і велодоріжки – все зорієнтовано на неї. Знову така магістраль перерізає житловий район навпіл і буде забруднювати довкілля чи то з лівого боку, чи з правого, залежно від того як подме вітер.

І саме тому поспішати з забудовою території складів не варто. Бо знання і сили збудувати щось гарне і перспективне у міста зараз бракує. Лише у випадку, якщо місто отримує або само знайде потужного «спонсора» і лише тоді коли він запропонує і місто улагодить з ним що і як забудовувати і оновлювати. Усе це комплексно у сфері виробництва чи бізнесу, у соціальній сфері разом з житлом. Лише тоді з’явиться можливість створити щось нове сучасне, а не на кшталт Левади, що є районом-спальником.

І пріоритет тут повинен бути за містом. А зараз цей запропонований район нагадує великій шмат святкового пирога, який треба швиденько розрізати і кожному отримати своє.

І саме не вулицю тут треба мати, а швидкісну міську магістраль.

А тут панує мода просто будувати житло на продаж аби де – це тільки підсилювати структурний дисбаланс у місті. Це гарно замасковане паразитарне рішення для міста, бо є неповноцінним.

Запропонована перша черга будівництва на півночі нового району Лазурний.

Тому закладати зараз нові житлові райони за старими концепціями – це вкрай примітив підлаштування під монополістів забудовників, що волають дайте нашим людям роботу, а ми дамо усім бажаючим дешеве житло. Та чи розуміють це у мерії, чи розуміють це проектувальники, які пропонують такі рішення? Таке неякісне житло (бо воно ж дешеве) при підвищеному зараз попиті, легко знаходить свого покупця. Адже пропонують квартири у зменшеному варіанті таке собі «соціальне» житло. Тут нормальною залишається хіба що висота поверху, а саме планування і площі мабуть менше ніж то було закладено колись у «хрущобах». (??). Повторюється закладання житла за рівнем осучаснених «хрущоб» на майбутнє і що потім?

Ось і виходить, що створюється дешеве житло на продаж, без достатньої інфраструктури (у сучасному розумінні) і без місць для праці, а це не збалансований розвиток для міста і не зовсім пов’язаний з ринковим поняттями.

У свій час відбувся бурхливий розвиток мережі магазинів з продажу мобільних пристроїв, потім подібне відбулось і з мережею аптек. Але це легко урегульовувалось у випадку зниження попиту, заміною на щось інше. Але житло так не змінюється. Не просто змінити також рівень комфорту житла. Особливо коли це мінімізоване задля швидкого продажу житло, що не має перспективи розвитку.

Задеклароване житло у новому районі: багатоповерхівки 5-16 з дворами напівзамкнутого типу (чи то не стара Левада?), де кожен дім має двір, і зверніть увагу, перетікає на загально-районні пішохідні шляхи. Фактично, на цьому такий двір і зникає, бо він перетікає, а це заважає створенню ОСББ.

Тут запропоновано змішане планування – прибудова блоків різного призначення до житла. Відповідно виникає плутанина з власністю на землю і відповідальність за неї, перетин логістичних зв’язків (торгівельних закладів)з пішохідними і під’їздами до наземних відкритих парковок. Доречи останні ніяк не охороняються і занадто віддалені від житлової забудови – усе це є застарілими рішеннями і відповідно тут вже зараз закладається утворення деструктивного району, якій ще до свого закінчення має отримати таки риси. Немає закритих автостоянок бо знов-таки, рівень запропонованого житла це не дозволяє зробити.

Так само запропоновано і зв’язок з зеленими зонами – довкіллям, майже як на Леваді, бо як і там він відсутній і треба перетинати автомагістраль щоб потрапити на стадіон.

Повторюсь. Транспортна магістраль, що поєднає райони не є здобутком з точки зору екології. Хіба що від скороченню інших зв’язків у місті. Вулиця протинає наскрізь нові зелені зони і житлову забудову. Така транспортна магістраль не може бути бульваром, як це трактують проектанти, що орієнтують на неї житлову забудову. Це досить спірне рішення. Для прикладу та сама Левада має проспект Миру, який пішоходу перейти досить важко, бо завеликий потік транспорту. І ця пропозиція має багато місць перетину вулиці у одному рівні, що уповільнює рух транспорту і тому регульована вулиця з багатьма зупинками є більшим засмічувачем міста вихлопними газами ніж швидкісна магістраль.

Саме швидкісна магістраль з відгалуженнями для більш повільного руху, піднята над по верхньою землі, а краще «захована» у землю – ось що треба зробити.

Та далі аналізувати не бачу сенсу, бо все одно забудують як у ХХ сторіччі.

Далі трохи про інше. Згадайте, для прикладу, які культурологічні об’єкти є на Леваді крім нових церков та торгівельних закладів? А на Половках, чи то Браїлках? А що залишилось з такої структури на Алмазному, а чи то є на Садах? Немає на це попиту кажуть. Немає у нормах таких вимог. Сумно. Як тут виховувати нове покоління для молодої держави? Та про це у проекті новобуду а ні слова. Хіба, що про стадіон.

Та тільки не одна транспортна складова, чи будівництво окремих об’єктів важливо для міста ( басейн, ЦНАП, льодова арена чи ще щось подібне, наприклад довгобуд: багатоповерхова стоянка авто на Леваді), а ще пошук інвесторів зацікавлених у розвитку старих промислових зон, чи то окремих об’єктів, (тут дещо вже пропонується і можливо вже відбувається рух), приведення до ладу інженерних мереж міста, саме зелених зон, вулиць та усього іншого, що не нове але що давно потребує уваги. Наше місто давно потребує потужного і позитивного поштовху вперед.

І саме зараз по 5 років після Майдану і коли так явно засвітились можливості змін на краще і попри усі труднощі пов’язані з війною, а навпаки, бо зараз вона стала додатковим стимулом руху вперед, саме зараз необхідно зробити вірний крок, саме вірний – відданий цьому місту. Потім ще будуть кроки і не усе піде, як по маслу але з’явиться довіра. Тож має ж бути потужний початок, сили на це вже накопичені, тільки і того, що пройти місцеві вибори і бажано також позачергові .

Нарешті про головне

1. Прирічковий парк. Необхідно оздобити буферну зону «нав’язливою» функцією, якій дати належне пояснення і рекламу. Найважливішим тут має бути тимчасова стоянка авто – від якої буде неможливо відмовитись. Для цього необхідно створити відповідні умови користування, роз’яснення для чого вона саме тут, та створити перепони для проникнення невігласів на авто на територію парку. Крім цього у цій зоні (з урахуванням дозволеного для розміщення у охоронні зоні ЛЕП) повинні має бути і дещо інше: сміттєві баки, якісь невеличкі послуги, наприклад: елементи тимчасового прокату тобто надати можливість комерційного обслуговування відвідувачів у визначених межах вхідних зон і не порушуючи захисної зони ЛЕП. Необхідно також «окультурити» вхідні зони: стенди з роз’ясненням прав відвідувачів, застереження, обов’язки і можливості містян.

Для річки і відвідувачів парку, неважливі поняття межі міста чи то і приміського району. Зараз поза межами парку (це за каналом) поряд з мостом є з’їзд з траси і їм користуються усі хто бажає. На березі нерідко стоять авто (до 4-5 штук) майже поряд з урізом води. Сама ділянка поряд з берегом, у приватній власності і на неї деякий час звозили будівельне сміття. Мабуть для підняття рівня проти уникнення підтоплення майбутньої новобудови? Та чи законно усе це?

2. На території парку створити мережу стежок (чи то одну), що будуть мати підвищену прохідність і прив’язати до них перші майданчики зі сміттєвими баками, декілька галявин з організованими місцями для відпочинку. Поряд проробити хоча б 5% території де є хащі і завали з дерев з метою локалізації таких ділянок, особливо це важливо зробити біля берегу, де є небезпека користування поваленими стовбурами.

Також поряд з першими стежками закласти нові насадження задля оновлення зони.

Надалі закласти так само часткове показове очищення берегової лінії і дна.

Проробити можливості зачищення території від залишків старих комунікацій.

Ці 5% мають бути тестовою зоною.

Скоріш за все буде необхідно прибрати новостворені і невідповідні парку функції у вигляді кросової траси, це якщо це для автомототранспорту і для якої вже знищили і рослинність, і рослинний шар ґрунту, і засмітили паркову зону.

І якщо це має бути парком то тут недоречно зважати на погляди містян, бо на це є чіткі поняття.

Та мабуть таку кросову трасу, з необхідним укріпленням ґрунту основи і її країв, можна було б мати для лише для велозмагань.(веломашини без двигунів).

Усі дії на оновлених місцях описати надати інформацію у вхідних зонах і позначити ці зони на території. Мінімалізація початкових рішень – це тест задля пошуку майбутніх нових рішень і вони не так обтяжливі для бюджету і гарна можливість для початку руху.

Так само це є поступовим вихованням відвідувачів.

Стосовно очищення річки (як і де) і набережної поблизу старого мосту на Південний вокзал

По перше. У звичайному вигляді наша річка не широка і не глибока, а те що зараз маємо, то це рукотворне русло.

Досліджувати скоріш необхідно русло Ворскли у межах трьох мостів і аж до Нижньомлинскої греблі. Це повинно бути наукове дослідження. Аналіз природного і антропогенного впливу. Збір даних по забрудненню річки, гідроморфологичні зміни течії, порушення гідравлічного зв’язку русла з прилеглою частиною заплави і таке інше. У нас на Ворсклу відбувається морфологічний тиск: регульований перекид води у Н.Млинах.

Одне тут зрозуміло: чим ширше русло тим повільніше течія і тим швидше відбувається його замулення, захаращення топляком і осідання на дно різного непотребу. Для самоочищення русла необхідні відповідні розрахунки. Це і про Ворсклу, і про Коломак. Для прикладу.

Колись на при кінці 80-х років у серпні ми на байдарках спускались по Ворсклі. Під горою ми потрапили на незвичну ділянку річки: це була її майже пряма частина завширшки не більше 20м і довжиною декілька десятків метрів, може трохи більше сотні. Річка тут неглибока, до метру по усій ширині і уся накрита зеленим пологом з нависаючих з обох боків гілок дерев. Чисте пісочне дно, прозора вода, пружна течія і великі риби, що стрімко рухаються, як у якомусь акваріумі.

Тут може виникнути думка про необхідність у звуженні русла Ворскли де інде. Та кому це сподобається? Можливості нашої річки по самоочищенню невеликі, а настанням посухи кожного року у календарній середині літа і аж до глибокої осені, зменшує це ще більше. Тому і відповідальність за його стан цілком лежить на людях, тобто на керевництві міста. Самоочищення річці не загрожує. Тогорічний паводок – це особливий випадок та він значно «почистив» русло і береги у деяких місцях, а в інших утворив великі затори з топляку.

Фактично водний переріз русла Ворскли давно вже значно зменшився і потужність течії впала.

Саме тому, що розширення русла Ворскли відбулося завдяки діям людини і річка не могла тут відповідно реагувати, крім простого замулення дна і уповільнення течії, треба і надалі доглядати за цими ділянками русла, доглядати бо самі наробили лиха, самим і поратися.

Наукові спостереження річок у інших регіонах, де вже давно відбувається щось подібне нашому, у вигляді обміління річки, нерегулярності течії протягом року, концентрація опадів у окремих сезонах року під впливом глобальних змін клімату і саме наукові висновки з цього усе це може значно допомогти для прийняття рішень по нашій Ворсклі. Необхідний науковий аналіз стану Ворскли і порівняльний аналіз з іншими річками. Тільки факти. Бо можливі хибні висновки і прийняття хибних рішень по регуляції русла і берегів.

Також тут потрібно мати на увазі і те що будують у Нижніх млинах поряд зі старою греблею, бо необхідно знати як це вплине на наповненість русла і швидкість течії Ворскли. Можливо у тому проекті є необхідні роз’яснення і розрахунки.

Стосовно набережної. Усі закриті береги, де відсутній природний контакт берегу з водою шкодять річці. Це необхідне правило для самоочищення русла. Найгіршій і скандально відомий приклад є у Києві де русло Дніпра у Конча-Заспі вщент забудовано. Тому саме бетонна набережна має бути мінімальна і не повинна заважати річці. Це повинно бути виконано за відповідними гідравлічними (чи ще якимись) розрахунками. Та існують інші більш прості і дешеві рішення. На початку достатньо вздовж берегу хоча б виконання нормативних вимог по відступу від водойми спорудами і будовами реконструкція берегової зони і мінімально необхідне очищення прибережної частини русла.

Далі декілька пропозицій, що не будуть сприйняті

3. Бо це більш радикальні рішення чим пропонують інші. Бо зараз тенденція чи мода на м’які рішення поступові кроки, щоб нікого не зачепити, бо є приватна власність, вона непорушна і саме таке трактування, як на мене, закладене у майже усіх розробках Інституту міста за допомогою іноземних фахівці. Остання пропозиція по зменшенню кількості транспортних маршрутів див. документ є тому підтвердженням. І це рішення, хоча воно і часткове, має право на життя.

Але треба закладати і робити більші кроки, які потребують більших затрат і тому потребують планування і на аналіз ситуації що склалась.

Та чи не саме зараз відкривається вікно можливостей на більш радикальні зміни у нашому місті? Не можу подібне стверджувати остаточно і мабуть таке ніхто не скаже. Але ситуація гостра і є тенденція погіршення і це є викликом.

Почну з Левади, як території від траси Київ-Харків до вул. Небесної Сотні.

Перша пропозиція. Перенести виїзд з міста на трасу, по-можливості, ближче до старого виїзду, з’єднавши його майже так само з розв’язкою не порушуючи її. Це фактично вздовж існуючої громадської забудови на унормованій відстані.

Таким чином відкриється перспектива приєднати до Прирічкового парку залишки території Левади від річки до забудови попід горою (забудови разом з новим трасуванням виїзду з міста) і від міжміської траси до охоронної межи вздовж ЛЕП разом з існуючою там забудовою. Хоча і необхідно прискіпливо проаналізувати, що і як там забудовано.

І саме тут не будувати житло, як це вже давно заплановано, а розвинути парк, як природну рекреацію з каналами і водоймами. Зробити його різноманітним і привабливим.

Зорганізувати буферну (захисну) зону вздовж траси. У цій зоні можливо буде розташувати комерційні елементи причетні до траси і до парку разом зі стоянками і таке інше. Подібну зону можливо до оформити і збоку проспектів Миру і Вавилова, але вже з урахуванням існування захисної зони ЛЕП.

Тут існує територіальний конфлікт інтересів по межам міста і межам Полтавського району, Терешківської сільської ради. І саме тут прихована комерційна привабливість для різних учасників цього процесу і на цьому можна знайти спільний інтерес.

Саме зникнення розподілу залишків Левади, виїзною дорогою дозволить, як на мене, створити ще інше, а саме, і тут виникає:

Друга пропозиція, яка можливо так само не сподобається: є можливість закласти у цій зоні нову ділянку для обласної лікарні, таким чином прибравши цей заклад з центра міста. Ділянку розташувати вздовж і поряд з оновленим в’їздом – виїздом з міста (ясна річ, що усе розташувати відповідно нормативним вимогам).

Це дозволить надалі надавати якісні медичні послуги мешканцям області у новому центрі і розвантажить центр міста за багатьма параметрами. Також це дозволить створити відповідне природне оточення навколо ділянки лікарні, як продовження парку вже у межах ділянки медичного центру і підвищить психологічний комфорт для пацієнтів і відвідувачів.

Зрозуміло, що на це скоріше не знайдуть грошей, якщо і сприймуть цю ідею, бо перенести такий комплекс дуже не просто.

Третя пропозиція відповідно до першої і другої. Розвантажити центр міста на ділянці де саме зараз є обласна лікарня, надавши, (передавши) поступово деякі звільнені корпуси Медичній академії. Це дозволить їй створити свій науково-медичний клінічний заклад, де будуть займатись наукою, лікуванням, і навчанням. Також на цій ділянці буде створена можливість прибрати усі застарілі химерні споруди, звільнити цю територію для її кращої функціональної організації.

Зараз. Транспортний колапс на вулиці Шевченко і на усіх прилеглих вулицях поряд Академією відбувається майже кожен день. Геть не вистачає обслуговуючих структурних елементів для цього закладу, як і для обласної лікарні. І це не основні функціональні елементи медичної структури, а саме супутні і також важливі: стоянки авто, харчові заклади і таке інше. Тобто усе, чого немає у межах кварталу, якось прилаштовано вздовж вулиці. Перевантаженню вулиці багато додає ще й торгівельний центр Метрополітен і Центральний ринок, що є неподалік. Цей Метрополітен якась традиційна дурня – немає необхідної зони завантаження, немає відповідних стоянок, немає перед будинкової площі і тому тут не втримались великі якірні об’єкти торгівельної мережі. І тому він існує поглинувши усю вулицю у можливих її межах для своїх потреб.

Нещодавно новоявлена пропозиція по прибудові ще одного функціонального блоку до вже існуючого хірургічного корпусу ще більше спотворить існуюче становище, як вже давно за межами розумного. Хаотичний і стихійний розвиток цієї території і прилеглих ділянок де зараз розташована швидка,де стоїть недобудований якийсь незрозумілий корпус навпроти телерадіо вздовж вул. Г.Чорнобильців говорить про те, що місто не розпоряджається своєю структурою, ні окремими її частинами і не забезпечує відповідні містобудівні рішення по її покращенню. Місто змінюється і розпливається хаотично під впливом чиїсь комерційних можливостей і забаганок. А косметичні рішення це лише спотворює ще більше.

Для прикладу: те саме відбувається і з новою житловою забудовою, де постійно відсутня належна та чи інша соціальна і обслуговуюча інфраструктура (садочки, школи, культурні заклади, озеленення, автостоянки,достатнє технічне обслуговування і таке інше), по місту відсутня програма реорганізації транспортної мережі вулиць, не створюється мережа стоянок постійного призначення (це крім окремого довгобуду на Леваді). Усе навантаження накладається на вже існуючу структуру.

Четверта пропозиція. Провести реорганізацію мережі вулиць міста задля оптимізації руху транспорту. Розвантаження і створення місць для стоянок. Розв’язати проблему створення буферних автостоянок.

Елемент з цього: Наприклад продовжити вулицю Нижньомлинську наскрізь через ділянку обласної лікарні поєднавши з вулицею Г. Чорнобильців у одне ціле. Це за рахунок знесення гаражів і ще де чого, що вже застаріло і це саме виходячи з умов перенесення обласної лікарні на нове місце. Далі виконати її з’єднання з вул. Олеся Гончара завдяки реконструкції транспортного вузлу. Та великим гальмом тут є ділянка вздовж ринку, саме вона «непрохідна» з ранку і аж до 16 години дня. І користі від такої реконструкції майже ніякої. Лише у випадку реконструкції Центрального ринку, зменшення його навантаження і переналаштування руху транспорту у цій зоні разом з реконструкцією перехресть прилеглих вулиць можлива ця подія.

Саму вулицю Нижньомлинську з’явиться можливість розширити за рахунок старих гаражів. Як ці усі гаражі прибрати? Поки не знаю. Але вони у своїй більшості давно порушують усі нормативні вимоги по своєму розміщенню.

Тут також потрібні немалі гроші і на компенсацію за гаражі, і для реконструкції вулиці, і для нових місць стоянок (чи багатоповерхових гаражів?).

Та на фоні нещодавно запропонованих змін по кількості транспортних маршрутів це виглядає якось незрозуміло. Навіщо це? Для гарної картинки з повітря? Дійсно не зрозуміла пропозиція з економічної сторони і як це покращить рух транспорту?

Саме про таке. Мені сподобалась стаття у виданні «Полтавщина» від Миколи Лисогора з критичним аналізом по зменшенню кількості транспортних маршрутів по місту. Я порівняв методику отримання даних для прийняття рішень з тим як подібне відбувалось у інших двох містах у м. Маріуполь і у м. Миколаїв.

І мене м’яко кажучи це здивувало. Не заперечую саме зменшення кількості маршрутів і можливо те що автори вгадали що і де треба змінити. Та до аналізу ситуації розробники підійшли якось поверхово. Скоріше за все у відповідності до призначених на цю подію коштів. Але хто бажає то може порівняти транспортні моделі для цих міст з тим що у розроблено у нас. Автором розробником транспортної моделі для цих двох міст у 2018 році виступила компанія «А + С Україна» на чолі з директор Дм. Беспаловим. Фахівці провели глибоке дослідження ситуації і це на мій погляд головне. Бо вже потім можна рухатись у багатьох інших напрямках не схибивши.

П’ята пропозиція. Узаконення цих чотирьох рішень потребує перепрофілювання існуючого призначення землекористування, а це одне з головних питань для цих пропозицій. Що також скоріше є нереальним.

Не хотів це публікувати усе це, не бачив сенсу і можливості якоїсь позитивної реакції, та натрапив на статтю про повернення до будівництва Левади-2.

Знову те саме. Чиїсь гарні малюнки і м’яко кажучи неякісне містобудівне рішення.

Те саме, що закладено у Леваді – об’їзна вулиця що відрізає житлову зону від парку і річки, а саме житлова забудова натомість нічого такого не має.

Саме те продовжується і далі. Тільки й того, що нова інтерпретація Левади має покращення але так само відрізані паркова зона з річкою від житла. В умовах намиву усі автопарковки на поверхні і їх площа рівна, як не більше за площу озеленення, як це розуміти? Таке гарне місце для усієї Полтави і так корисливо загарбати під себе. Крім цього для якого прошарку населення ця житлова територія. Хто буде там мешкати? Айтішники, що сидять увесь час вдома (умовно) і працюють? Чи то люди будуть їздити кудись на роботу і на чому? А де оновлення транспортної мережі під таку забудову? Нижньомлинська пропустить цей потік авто? Чи то вул. Небесної сотні? А може усе це піде на оновлену трасу Київ-Харків-Довжанській?

А хіба ми не звикли до паркування автівок майже під вікнами у дворах і на тротуарах, що сміттєві баки стоять на центральних вулицях усім на показ і те що поряд з ними? Нас поступово привчили до такого порядку. Задешево жити –мати те що маємо. Тому і на Леваді-2 багато чого «спартанського» у плануванні і проходи поміж стоянок на природу, і те що саме вони у пріоритеті, які і перехід дороги виїзду на трасу – усе мало бюджетне на продаж. Тільки про розваги не забули. Ну і так далі, і таке інше.

Не бачу підстави продовжувати бо більшості це не потрібно як і можливий парк на Леваді. Хіба що трохи потеревенити про це.

Леонід Балацький

Будемо вдячні за Ваш відгук