Найбільше, що там можливе то це паркова зона. Нехай і обмежена житловою забудовою за периметром. Як Київ сприймає “Бабин Яр”? Як усі у світі його сприймають? Чи то комуняки воювали? Так не ми. Чи тут євреїв розстрілювали? То нехай їм буде “Бабин Яр” у Києві один на всіх, а тут і цього що є достатньо. Не треба минуле чіпати.

То чому ми тут такі? Тобто не усі ми, а та більшість, що забудувати хоче? Житла не вистачає? Вже навтюхували у центрі, де лакомі шматочки землі. Тепер і тут. Дочекались. Розумні люди центральні зони міста і периферію збалансовано розвивають. Є і центр і під-центри. А у нас маленькими шматочками один будиночок, два будиночки, ну можна і групу збудувати. Та краще без нічого самі дома, комунікації і трохи під’їздів до них. А все інше колись потім. На сьогодні наша нова житлова забудова набуває риси більш цивілізовані, додаються соціальні частини, де що необхідне з інфраструктури міста та все одно, це не є елементами загального плану, а так, де хто що вхопить або запропонує. План на випередження, щоб забудовнику пропонувати що на цьому місці бажано мати за якими параметрами і як це у загальній структурі буде, поки що слабенький. Вже потім такі квартали називають деструктивною забудовою, як це зараз кажуть про Браїлки або Половки.

Наше місто все більше нагадує людину, яка бореться зі своєю пам’яттю, так хочеться позбутись її, і швиденько у світле майбутнє де усе старе буде лише на папері, у музеї, або віртуальному просторі і це вже буде туристична складова комерційного проекту, як усе інше. Як кажуть нічого особистого лише бізнес. І все. З таким підходом і за наш час, коли зараз йде війна, і про Майдан скоренько забудуть, щоб не засмучували.
Стосовно паркової зони. То у Європі у деяких містах є такі собі зелені коридори, що проходять через усе місто. складаються вони, ясна річ з зеленого ландшафту і там також є пішохідні і велодоріжки, галявини і інше, що це може супроводжувати. Це тобі і відпочинок, і спорт, і туристична складова. Дотичні до них такі об’єкти: парки, водойми, пішохідні зони вулиць і саме такі меморіали як у нас.

Знов таки подивіться на могилу І.П.Котляревського – у якому місці по мимоволі вона опинилась? І це наша пам’ять.

Леонід Балацький

Будемо вдячні за Ваш відгук