У березні 1920 року в умовах тотального терору були проведені вибори до Полтавської Ради, у якій комуністи отримали більшість. З цього часу у місті остаточно встановилась радянська влада.

Ліквідація наслідків розрухи, голоду та терору у першій половині 1920-х років не дозволяла розгорнути широкі архітектурно-будівельні роботи по спорудженню нових об’єктів. Суспільні потреби Полтави повністю забезпечувались будівлями соціального призначення, що були споруджені до 1916 року.

Щоб перетворити Полтаву у соціалістичне місто у 1934 році Діпромістом УРСР розроблений перший генеральний план реконструкції. Інтенсифікація будівельних процесів у Полтаві досягла максимуму у 1939 році.

Довоєнна архітектури Полтави не набула визначеної домінуючої стильової тенденції. Автори продовжували пошук національних форм у раціоналізованих зразках українського модерну, робили спроби будувати в авангардній стилістиці конструктивізму, та частіше за все застосовували класицистичний напрямок.

У довоєнних новобудовах радянські державні символи застосовували зрідка, натомість історичні будівлі часто помічались новими знаками – п’ятикутними зірками.

Нагрудний знак червоноармійців в архітектурі Полтави
Нагрудний знак червоноармійців в архітектурі Полтави

Після звільнення Полтави у 1943 році повоєнна відбудова та реконструкція міста протікала в загальноприйнятому річищі державної доктрини, яка полягала у створенні помпезного переможного образу радянського народу. При цьому, особливо підкреслювалась провідна роль російського народу та усіляко нівелювались національні прояви інших народів.

Нагрудний знак червоноармійців в архітектурі Полтави
Нагрудний знак червоноармійців в архітектурі Полтави

Єдино можливим архітектурним стилем був проголошений класицизм, що базувався на засадах імперського російського зодчества початку ХІХ сторіччя. Він, у свою чергу, перейняв художні риси та символіку Римської Імперії.

Нагрудний знак червоноармійців в архітектурі Полтави
Нагрудний знак червоноармійців в архітектурі Полтави

Таким чином, наслідування радянською владою та комуністичною партією тоталітарній імперській ідеології зумовило обов’язкове використання державної символіки у будь-яких художніх проявах в мистецтві та архітектурі.

Схрещені серп і молот в архітектурі Полтави
Схрещені серп і молот в архітектурі Полтави

У 1945 році у Республіканському інституті «Діпроміст» розробили новий генеральний план реконструкції Полтави. Головна ідея полягала у збереженні історичного колориту міста, заснованого на містобудівних принципах та стильових особливостях російського класицизму.

Рішенням Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР від 27 грудня 1946 року Полтава була занесена до переліку історично-значущих міст Української РСР, що обумовлювало особливий контроль при проведенні проектних та будівельних робіт.

Завдяки цьому, втручання в історичні образи полтавських будівель було мінімальним.

Фасади новобудов декорувались елементами державної символіки досить стримано та були малопомітними у загальній архітектурній композиції будівлі. В основному такий вид зовнішнього оздоблення застосовувався на адміністративних будівлях, вокзалах, в окремих випадках – на школах, будинках культури, житлових будинках.

Схрещені серп і молот в архітектурі Полтави
Схрещені серп і молот в архітектурі Полтави

Здійснюючи комплексний аналіз радянської забудови з елементами державної символіки слід відмітити певну навмисність приховування відвертих зображень п’ятикутних зірок, прапорів, елементів гербів. Частіше за все ці деталі мали невеликий розмір, розташовувались на такій висоті, звідки не могли повноцінно сприйматись глядачами, облямовувались рослинним декором в українському дусі. І як виключення, лише на адміністративно та ідеологічно значущих будівлях, зображення гербів УРСР були помітними за масштабом та деталізацією.

Таким чином, декорування фасадів полтавських будинків знаками та символами комуністичної ідеології не набуло широкого застосування, на відміну від столичних та крупних промислових міст України. Периферійність Полтави, ментальна неспішність у реалізації будь-яких загальнодержавних рішень, визнана унікальність міста як взірця містобудування початку ХІХ сторіччя – усі ці фактори об’єктивно знизили рівень насиченості міської архітектури радянською символікою.

Державний герб УРСРС в архітектурі Полтави
Державний герб УРСРС в архітектурі Полтави

Встановлення своєрідних міток приналежності архітектурних творів до радянської доби в Полтаві майже зійшло нанівець наприкінці 1950-х років. Надалі у декорі використовувались нейтральні за змістом знаки та символи, котрі не пов’язувались напряму з комуністичною ідеологією.

У підсумку слід відзначити, що уникнути тотального захаращення міського середовища радянською символікою вдалося завдяки особистісному впливу головного архітектора Полтави А.-Л.С. Вайнгорта, який перебував на посаді з 1938 по 1970 рік та зміг загальмувати нівелювання індивідуальності художнього образу Полтави.

Державний герб УРСРС в архітектурі Полтави
Державний герб УРСРС в архітектурі Полтави

Керуючись визначенням терміну «символіка комуністичного тоталітарного режиму» у відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» наявна символіка на будинках Полтави представлена у зображеннях:
• окремої п’ятикутної зірки (нагрудний знак червоноармійців);
• зірки у променях;
• схрещених серпа та молоту (малий герб СРСР);
• схрещених серпа та молоту у поєднанні з прапорами;
• п’ятикутної зірки з накладеними схрещеними серпом і молотом (кокарда головного убору червоноармійців);
• схрещених серпа та молоту з накладеною шестернею (емблема заводу);
• державного гербу Української Радянської Соціалістичної Республіки (спрощений варіант без написів та зірки);
• повного державного гербу Української Радянської Соціалістичної Республіки у поєднанні з прапорами.

З метою реалізації вимог Закону України про засудження комуністичного режиму та заборону пропаганди його символіки доцільно виконати демонтаж перелічених знаків і символів з фасадів полтавських будівель.
Для недопущення вандалізму та пошкодження об’єктів нерухомої культурної спадщини Полтави потрібно розробити асортимент скульптурних виробів, котрими буде здійснюватись заміна демонтованих деталей. При цьому, художнє вирішення нових елементів має бути максимально наближене до загальної стилістики фасаду. Для уникнення неоднозначності тлумачення нових символів варто застосовувати нейтральні за змістом зображення (стилізований рослинний декор, класичні архітектурні деталі, розетки, пальмети, аканфи тощо). На адміністративно та ідеологічно значущих будівлях існуючі герби УРСР необхідно замінити на герби незалежної України. У випадках, коли радянські символи, зокрема п’ятикутна зірка, мають дрібний і дуже дрібний масштаб, розташовані у непомітних місцях фасадів та мало доступні для сприйняття глядачами, зображення можливо залишити без змін.

Одним з моральних аспектів втручання в архітектуру фасадів радянських будівель є погодження, за можливості, змін з нащадками авторів проектів.

Якщо наявні зображення комуністичної символіки є складовою предмету охорони пам’ятки архітектури місцевого значення потрібно внести коригування та доповнення до облікової документації та історичної довідки на пам’ятку та визначити нові межі предмету охорони об’єкту нерухомої культурної спадщини.

Оксана Бєлявська, кандидат архітектури

27 травня 2016 року

Будемо вдячні за Ваш відгук