Місто – живий організм, який постійно змінюється. Щось руйнується, а щось створюється. За 20 років шаленого технічного прогресу кардинально змінилися потреби та можливості людей. Але наскільки ці зміни якісні в умовах розвитку Полтави? Чи встигли трансформуватися умови нашого життя під нові бажання та можливості? І, головне, розвиток міста – це керований процес чи самовільний рух за течією під впливом тимчасових вигід та потреб?

Для того, щоб зрозуміти, чим місто живе зараз, спробуємо провести дослідження районів та мікрорайонів Полтави. Першою локацію буде мікрорайон Левада. Інструментами збору матеріалу стали візуальне спостереження, опитування мешканців та аналіз існуючих аналітничних даних.

Як будувалася Левада

Левада – один з відносно молодих житлових масивів Полтави, збудований на намивних пісках Приворскля як продовження правого Подолу. На сході до нього примикає зона відпочинку на Ворсклі, на заході – «Інститутська гірка» (або «Інститутський гай»). Організація цієї території під житлове будівництво вважалася експериментальною, тому що він має свій відмінний фактор ризику – затоплення.

Забудова кварталів доволі різноманітна як в аспекті їхньої конфігурації, так і часу зведення, адже будівлі тут з’являються з 1960-х років і до сьогодні. Кожен з них по-різному адаптований під потреби жителів.

Схема конфігурації та дата зведення забудови
Схема конфігурації та дата зведення забудови

(1960-ті-70-і рр. – цегляні 5-ти поверхові «хрущовки», 70-80-і – рр. цегляні багатоповерхівки, 80-ті – панельні багатоповерхівки, 2000-ні рр. – цегляні багатоповерхівки нового типу).

Демографія. Левада – найбільший мікрорайон на Подолі: кількість населення складає понад 25 тисяч осіб. Щільність населення, за даними дослідження GIZ, становить 250-300 люд/га, що трохи перевущеє показник за ДБН – 240 люд/га при багатоквартирній забудові.

Також соціальною особливістю Подільского району є найбільша з усіх районів Полтави кількість людей з інвалідністю. Тому тут, як ніде, необхідний дружній благоустрій. І одним з критеріїв оцінки Левади буде фактор доступності.

Освіті, лікарням та торгівлі – так. Дозвіллю та спорту – ні.

У більшості районів житло є основною функцією, до якої додаються інші. Залежно від розташування району, співвідношення функцій в ньому має змінюватися. Чим центральнішим є район, тим більше там має бути різновидів активностей поряд із житлом.

Якщо основна мета житла  забепечити комфорт життя його мешканців, то соціальна інфраструктура має забезпечувати умови життєдіяльності людини. Якість соціальної інфраструктури мікрорайону безпосередньо впливає на функціонування всього міста. Саме наявність та якість медичних і навчальних закладів обумовлює соціально-економічний розвиток як мікрорайонів, так і міста вцілому.

Дошкільні навчальні заклади – 3 дитячі садки (№№ 6, 36, 2) та спеціальний навчально-виховний комплекс №3 (комплекс включає дитячий садок та початкову школу). Радіуси обслуговування дошкільних закладів покривають близько 70% житлового масиву мікрорайону, 30 % мікрорайону мають долати шлях від будинку до дитячого садочка більше нормативного (350 метрів). Також серед закладів дошкільної освіти є 2 центри раннього розвитку: «Сім слоненят» та дитячий клуб «Мандарин».

Переповненість ДНЗ в середньому по місту складає близько 170 %, згідно з дослідженнями GIZ. Проте зу тому ж дослідженні можна побачити, що на Леваді два дошкільних заклади мають вільні місця  №2 та № 36.

Загальносвітніх навчальних закладів на леваді два:

  • ЗОШ ІІІ ступеню № 37, заповненість  41%;
  • гімназія № 17, заповненість 105%.

Окрім цього на території мікрорайону розташовано кілька закладів позашкільної освіти (з вивчення іноземних мов, ІТ-школа). Це місця розвитку як для дітей, так і для дорослих.

На території Подолільского району 457 дітей з інвалідністю, з них близько половини (якщо не більше) проживає на Леваді. Аналіз показав, що лише у школі №37 наявні 2 інклюзивні класи. 

Загалом ситуація з освітніми заклади задовільна, у достатній кількості наявні як дошкільні, так і загальносвітні заклади. А завдяки вдалому розташуванню закладів середньої освіти, радіуси обслуговування покривають не лише територію Левади, а можуть частково охопити потреби школярів і майбутнього мікрорайону Левада-2.

Охорона здоров’я. Посеред мікрорайону розташована міська лікарня, яка включає міську дитячу лікарню,  та поліклініка, а також ЦПМСД – центр первинної медико-санітарної допомоги. Тож, щоб отримати первинний (встановлення діагнозу, призначення лікування) та вторинний рівень медичної допомоги (діагностика, лікування типових захворювань), мешканцям не потрібно виїжджати за межі мікрорайону.

На мікрорайоні працюють 11 аптек, але жодна з них, на жаль, не має цілодобового графіку роботи. Більше 60 % опитаних мешканців Левади вважають, що з аптеками проблеми немає.

Усі заклади охорони здоров’я є доступними для маломобільних груп населення.

Схема розташування освітніх та медичних закладів
Схема розташування освітніх та медичних закладів

Левада зручна для медичного обслуговування місцевих жителів. До того ж, наявність міської дитячої лікарні – перевага левадівців над мешканцями інших мікрорайонів міста.

Торгівля та обслуговування На території достатньо розвинена торгівельна мережа: два продовольчі ринки, чотири супермаркети (два АТБ, Сільпо та Фуршет) і значна кількість окремих закладів продуктової та побутової торгівлі. Функціонують також заклади ресторанного типу та кафе. Окрім торгівельних, є заклади з надавання послуг: ремонтні, фінансові, правові, індустрії краси тощо.

Схема розташування торгівельних точок
Схема розташування торгівельних точок

Придбати предмети першої та другої необхідності на Леваді зручно, як і отримати послуги. Згідно з дослідженням, 88% мешканців вважають що в мікрорайоні немає проблем із закладами торгівлі та роблять покупки неподалік від дому. Із них супермаркетам надають перевагу 56%, магазини – 31%, 14% регулярно відвідують ринки та території Левади.

Дозвілля. Відпочинок мешканців Левади в межах мікрорайону може відбуватися або в публічному, або в колективному просторах.

Згідно з опитуванням, близько 31% мешканців Левади у свій вільний час відпочивають у Прирічковому парку, 23% – у межах мікрорайону, а 20% – поза межами Левади: в центрі, різних ТРЦ.

Щодо дозвілля в межах подвір’я, то невелика кількість соціальних груп проводить свій час біля дому, в основному це – літні люди і батьки з маленькими дітьми. Більшість взагалі не розглядає двір як місце для спілкування та проведення дозвілля. Майже в кожному дворі є дитячі та господарські майданчики. А зона для дозвілля дорослих обмежується лавою та столиком.

«Вот он какой был, советский дворик, – вот он такой и остался. Вот эта горка, это еще со времен моего детства», – розповідає жінка, що виросла в цьому дворі, 52 роки.

Відпочинок у публічному просторі Левади – це прогулянки вздовж бульвару Богдана Хмельницького. Лише прогулянки, адже місця, де можна було б зупинитися, посидіти та поспілкуватися, не передбачені. Ще одне місце для погулянок – шкільні стадіони. Там відпочівають батьки з дітьми у візочках. Це не дивно, оскільки складно знайти альтернативне, тихе, відокремлене від машин місце. Із таким видом відпочинку на Леваді справжня біда.

Із територією мікрорайону межує велика рекреаційна зона – Прирічковий парк. Він робить Леваду особливою, зеленою, затишною, як відзначили респонденти. Мешканці мають змогу щодня відвідувати береги Ворскли, спостерігати дивовижні краєвиди, прогулюватися лісом, у сезон – повноцінно відпочивати на пляжах.

Наразі Прирічковий має кілька зон активного та пасивного відпочинку:

  • тенісні корти, спортивний майданчик, саморобний велотрек;
  • галявини для засмагання і пікніків, виходи до води, комерційні місця для пікніка.

На жаль, серед усього переліку гідний благоустрій демонструє лише комерційне дозвілля. Загального ж благоустрою парк не має, але він усе одно лишається популярним серед місцевих. Неорганізований відпочинок при значній кількості відвідувачів стає першою причиною засмічення парку.

Спортивні зони. Більше 40% мешканців зазначили, що не вистачає місць для заняття спортом. Лише 20%дворів мають спортивні зони. Саме зони, адже наповненість їх дуже різноманітна. Від просто території, огородженої парканом заввишки 3,5 метра, до повноцінного майданчика з 5-8 елементами для різних видів спортивної діяльності.

Серед територій, які користуються популярністю, – стадіон школи №37 та спортивний майданчик гімназії №17, Прирічковий парк, тенісні корти, 2 фітнес-клуби та один спортзал.

Загальний стан існуючих спортивних майданчиків залишається не задовільним, адже більшість з них не доглянуті, елементи зношені, території засмічені.

Точкова небезпека

Левада дуже простора, відкрита, має окремий пішохідний освітлений бульвар, не має наскрізних проїздів через мікрорайон (окрім будинку по вул. Миру 6) і завдяки цьому є доволі безпечним місцем для проживання. Опитування показує, що мешканці відчувають себе безпечно на 7 з 10 балів.

Але ж є і місця, які викликають занепокоєння. Це, наприклад, деякі неосвітлені під’їзди будинків, неосвітлена зупинка Богдана Хмельницького у вечірній час, скупчення соціально небезпечних групбіля кафе «Криниця», АТБ та гральних автоматів, хоча вони юридично заборонені законом. Ще одне небезпечне місце – території, що забудовані гаражами вздовж «Інституцької» гори. Саме ці місця левадівці вважають найнебезпечнішими і на які в першу чергу треба звернути увагу владі та правоохорнцям.

Також мешканці визначають небезпечними для пішоходів ділянки дороги вздовж проспекту Миру через відсутність світлофора. З цього приводу левадцями була написана петиція, але «віз і нині там» – світлофора немає.

Схема розташування “небезпечних” точок
Схема розташування “небезпечних” точок

За результатами опитування, 75% левадців не знають свого дільничного.

Простори Левади

Будь-яке міське полотно поділяється на публічний, колективний і приватний простори. Вони формуються залежно від конфігурації забудови житлового масиву. Враховуючи звужений масштаб аналізу та факт, що Левада – мікрорайон багатоповерхової житлової забудови, приватну територію в цьому контексті розглядати не будемо.

Колективний простір – подвір’я. Його використовує обмежене коло людей – мешканці будинку, вони ж є господарями цієї території та цілком і повністю несуть за неї відповідальність.

Публічний простір – простір, що належить місту. Користувачі – містяни, відповідальна – міська влада.

Схема публічно та колективного простору
Схема публічно та колективного простору

Вдале розділення території кварталу на публічний та колективний простір дає змогу ідентифікувати господаря території, відповідо стає зрозумілішим процес її впорядкування.

Мікрорайон Левада розвивався цілеспрямовано та узгоджено до 80-х років, особливо квартали панельної забудови. Квартал забудови 2000-х років зводився хаотично. У цей же період Левада точково забудовувалася односекційними багатоповерхівками: де було «вільне» місце – там і зводили. Це і сприичнило найбільші проблеми мікрорайону.

Через цю невпорядкованість за останні кілька років межі публічного та колективного просторів «розмилися», і, як наслідок, сформувалися території, відповідальність за які лежить не відомо на кому. Це так звані «сірі» зони, території, які не належать нікому. Виникає колективна безвідповідальність. Саме це явище з часом породжує недоглянуті та занедбані двори, квартали та вулиці, абсолютно беззмістовний простір, який у більшості випадків самовільно захоплений під гаражі або просто засмічений та захаращений.

Що стосується публічних просторів, Левада має великі перспективи. Після аналізу виявлено три головні вісі публічного простору.

 І – зовнішня вісь, вздовж проспекту Миру. «Парадна», так би мовити, для зустрічі гостей. У перспективі може задовольняти культурні, частково побутові потреби відвідувачів Прирічкового парку. Частина перших поверхів житлових будинків уже виконують громадські функції. Якщо продовжити створювати нові культурно-освітні та спортивні заклади в багатоповерхівках, та можна буде зберегти парк від зайвої забудови та задовольнити потреби відпочивальників.

ІІ – внутрішня, головна пішохідна і композиційна вісь мікрорайону, бульвар Богдана Хмельницького. Своєрідна «вітальня», територія об’єднання громади. Потенційне місце для організації пішохідної алеї з зонами для зустрічі та відпочинку мешканців мікрорайону.

ІІІ  вісь вздовж вулиці Чураївни, така собі «господарська» зона, де мешканці мікрорайону «ремонтуються» (СТО та заклади інших ремонтних послуг), роблять покупки (на ринку, у супермаркеті) та зберігають свої транспортні засоби.

 Схема публічного простору Левади
Схема публічного простору Левади

Колективний простір формується залежно від форми забудови.

Квартальний тип забудови формує чіткі межі дворового простору, обмежує рух автомобілів. На Леваді  він представлений цегляним будинком у формі кола та панельними будинками 80-х років забудови, що мають форму дуги.

За рядової забудови двори також мають доволі конкретні межі, допоки вони обмежуються наступною забудовою. Тобто за мешканцями цих будинків закріплені конкретні території. Вони можуть ідентифікувати цей простір як свій і нести за нього відповідальність, наповнювати за власним бажанням.

За хаотичного взаєморозташування будинків межі стають уже більш відносними. За точкової забудови – зовсім зникають. Розпізнання колективного простору ускладнюється. На території Левади в деяких випадках у будинків узагалі відсутнє подвір’я.

Схема колективного простору та «сірі» зони Левади
Схема колективного простору та «сірі» зони Левади

Якщо двір проектується з урахуванням потреб різних категорій мешканців, то вся його територія поділена на зони: зона для тихого відпочинку, зони для дітей різного віку, спортивна зона, зона для активного дозвілля тощо.

Такого різноманіття зон у дворах Левади немає. А в деяких випадках організація прибудинкових територій зовсім відсутня, що призводить до її беззмістовного існування з подальшою забудовою гаражами та освоєнням суцільною парковкою. Для забудови 80-х років усе логічно: коли це проектували та будували, ніхто і не думав, що в людей буде стільки особистого транспорту.

Адаптація житлових дворів під потреби мешканців відбулася. Стихійно, не впорядковано, але відбулася. Замість зелених галявинок – парковки, замість повноцінного зеленого двору для відпочинку – один дитячий майданчик на три багатоквартирних будинки.

Однак, усе, як завжди, неоднозначно. Для власників авто наявність у дворі гаражів –  це зручно, але для інших мешканців будинку – ні. Замість залізних «трущоб» може бути зелена зона з різними підзонами для активностей.

Будинок, що не має двору
Будинок, що не має двору
Двір для автівок
Двір для автівок

Складається враження, що двори весь цей час мали користувачів, але не мали господаря.

Лавочек у нас було много, но їх потом поразбирали на дачу, хтось виніс», – говорить житель будинку на Леваді, 78 років.

Або навпаки:

Подвір’я, про які дбають
Подвір’я, про які дбають

На щастя, є можливість і в правовому полі самостійно вирішувати долю свого двору. Тенденції сьогодення – підвищення рівня самоврядування в громадах.

Беручи на себе відповідальність, мешканці будинку відмовляються від послуг жеків, об’єднуються в ОСББ(об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) та самостійно приймають рішення і створюють для себе комфортні умови проживання.

А от що робити мешканцям нових багатоквартирних будинків, які не мають свого двору і їм немає що впорядковувати? Сучасний забудовник, вочевидь, не враховує потреби майбутніх користувачів. Чому взагалі така забудова допускається в місті?  Просто управління з питань містобудування та архітектури дозволяють собі ігнорувати державні будівельні норми. Мабуть в них є якісь більш вигідні пропозиції, ніж просто працювати відповідно до закону.

Транспортно-пішохідна інфраструктура

Транспортно-пішохідна мережа є своєрідною системою кровообігу мікрорайону. Від того, наскільки ефективно вона виконує свої функції, залежить його життєдіяльність.

Транспортна меража. Транспортне сполучення Левади дуже вдало спроектоване та реалізоване. Наявна транспортна мережа та система зупинок мікрорайону створюють умови для зручного та швидкого користування громадським транспортом. Середній час шляху до зупинки складає 5-7 хвилин, згідно  з тим же опитуванням.  Різноманніття громадского транспорту, а саме тролейбуси та великі автобуси, що пристосовані для пересування маломобільної групи населення, роблять комунікацію між Левадою та іншою територією міста доступною для всіх.

Щодо зручності використання приватного транспорту – велика проблема полягає у відсутності достатньої кількості місць для паркування автівок у дворах. Як ми зазначали, люди швидко адаптують неорганізовані двори під свої потреби – влаштовують суцільні парковки, незаконно встановлюють гаражі.

За результатами соціального опитування:

  • більше 60% опитаних, котрі не мають автівок, страждають від запаркованості дворів автомобілями;
  • лише 23% автомобілістів Левади намагаються не паркуватися у дворі.

Треба зауважити, що на території мікрорайону розташований один зареєстрований гаражний кооператив та території комунальної власності загальною площею 3,6 га, призначені для колективного гаражного будівництва. У наявності також кілька відкритих автомобільних парковок площею понад 2,3 га (згідно з даними з кадастрової карти).

Що є істиною проблемою запаркованих дворів – відсутність паркомісць всередині мікрорайону чи банальна людська лінь – невідомо. Теоретично спорудження стоянок всередині Левади можна організувати, але лише за рахунок зелених зон, що не є виходом із ситуації. Проблему могли б вирішити багаторівневі парковки, будівництво яких було розпочате по проспекту Миру. Але забудовники стверджують, що такі споруди будувати не вигідно, і навіть перебудовують одну із таких парковок під житловий будинок з дозволу влади. Наразі проблема залишається відкритою.

Велодоріжок на Леваді немає. Внутрішня мережа доріг сформована так, що потоки автотранспорту рівномірно розподілені, немає довгих смуг, де можна було б добряче розігнатися. А це в сукупності створює відносно безпечний і зручний простір для руху велосипедом.

 Пішохідна Мережа. Левада має зручну логістику загальної пішохідної мережі.

Головна пішохідна вісь – бульвар Богдана Хмельницького – та прилеглі до неї міжквартальні пішохідні сполучення дозволяють мешканцям вільно і безпечно пересуватися пішки по території мікрорайону. Бульвар просторий, з нього відкриваються види на житлові квартали, тож прогулюватися ним приємно.

Нині відбуваються будівельні роботи між школою №37 та гімназією №17. Цілком імовірно, що ця реконструкція забезпечить у майбутньому комфортну алею для прогулянок та відпочинку.

Ремонтні роботи на алеї
Ремонтні роботи на алеї

Щодо пішохідної мережі подвір’їв, то залежно від виду кварталу, а точніше, від року його зведення, був передбачений або непередбачений певний благоустрій. Наприклад, у подвір’ях забудови 70-х років (хрущовки) зовсім відсутні асфальтні доріжки, у погану погоду люди вимушені місити грязюку замість того, щоб комфортно прямувати маршрутом.

Без доріжок, або У дворі, як у лісі
Без доріжок, або У дворі, як у лісі

«Когда дождь – неудобно, грязно, но мне ж так легче пойти, чем обходить», – зазначає мешканка Левади, 52 роки.

На подвір’ях будинків №34, 32, 30 по вул. Богдана Хмельницького рік тому проводили ремонтні роботи. Проїзд для машин зробили, а тротуар уздовж проїзду – ні. Тож, якщо транспорт рухатиметься цим проїздом, то людина вимушена буде стрибати в кущі. Є випадки, коли тротуари є, але на них паркуються автомобілі. Вихід – знову стрибати в кущі.

Де ходити людині або гра в “лаву”
Де ходити людині або гра в “лаву”

Але є і колективні простори, більш дружні до пішоходів. Наприклад, квартали забудови 80-х та 2000-х років мають і тротуари, і доріжки між майданчиками.

Загальну якість благоустрою левадці оцінили  в середньому на 7 балів з 10.

Щодо доступності пішохідної мережі для маломобільних груп (батьки з дитячими візочками, люди з інвалідністю, травмовані тощо) як публічний, так і колективний простір мають негативні показники:

  • пошкоджене покриття доріжок;
  • відсутність твердого покриття;
  • пониження тротуарів (що робить недоступним для людей, котрі пересуваються на візках);
  • відсутністі яскравих кольорових смуг на перепадах рівня дороги.

Це загалом показує, як інспекція по контролю за благоустроєм «дбає» про маломобільні групи населення.

Висновки

Недоліки:

  • Низька якість благоустрою території (дворів, пішохідної та транспортної інфраструктури).
  • Житлові будинки без дворів та альтернативних просторів для забезпечення культурних, спортивних потреб мешканців.
  • Невдала політика забезпечення населення Левади місцями для зберігання авто.
  • Відсутність у житлових дворах зон для дозвілля всіх вікових категорій (лише дитячі майданчики). Треба переосмислити підхід до впорядкування дворових просторів на практиці.
  • Жодної організованої/благоустроєної зони для відпочинку у публічному просторі.

ТОП-5 проблем від мешканців Левади

5 проблем від мешканців Левади
5 проблем від мешканців Левади

Переваги:

  • Розвинута соціальна інфраструктура, що забезпечує первинні та вторинні потреби мешканців.
  • Зручне транспортне сполучення, яке доступне всім категоріям населення, зокрема маломобільним.
  • Левада розташована поряд з Прирічковим парком, великою рекреаційною зоною, де левадці можуть відпочивати та займатися спортом. Не кожен мікрорайон Полтави може похвалитися такою перевагою.
  • Наявність вільних територій для розвитку громадського простору.
  • Реконструкція частини бульвару Богдана Хмельницького.

ТОП-5 вподобань від мешканців Левади

 5 вподобань від мешканців Левади
5 вподобань від мешканців Левади

Загалом територію Левади можна описати двома словами – невикористаний потенціал.

За рахунок того, що поряд з мікрорайоном розташовані дві «точки входу в місто» – Південний залізничний вокзал та траса Київ-Харків – і велика рекреаційна територія Прирічкового парку, Левада може розвиватися як повноцінний самобутній вторинний центр міста й задовольняти культурні та частково побутові потреби відвідувачів Прирічкового парку. Частина перших поверхів житлових будинках вздовж проспекту Миру вже виконують громадські функції, а якщо продовжити створювати нові культурно-освітні та спортивні заклади в багатоповерхівках, можна буде зберегти парк від зайвої забудови та задовольнити потреби відпочивальників. Організована територія бульвару Богдана Хмельницького може стати місцем зустрічі,  відпочинку та прогулянок для місцевих жителів.

Загалом Левада – дуже перспективний мікрорайон. Початкові дії – планування та зведення мікрорайону,  – вочевидь були орієнтовані на створення комфортних умов для проживання, але підхопити сприятливий напрямок розвитку не вдалося. Місто – живий організм, який завжди потребує уваги: модернізації, реорганізації, просто дбайливого ставлення, але чомусь сьогоднішні пріоритети головних містобудівників міста інші.

Наталя Баранник

Інфографіка Наталі Баранник

Обложка Анни Ляшенко

Джерело: Зміст

3 thoughts on “Урбаністичний аналіз мікрорайону Левада в Полтаві”

  1. Чудовий аналіз, так тримати, якісний контент!
    Цікаво було би побачити такий аналіз Подолу, Дублянщини і Новобудови.

  2. О поликлинике и детской больнице.
    Вы пишите “Усі заклади охорони здоров’я є доступними для маломобільних груп населення.” Это не соответствует действительности.
    Поликлиника обслуживает весь Подол, детская больница – область. Обе они расположены в грубине жилой застройки, при этом полностью отсутствует возможность добраться в медучереждения общественным транспортом. Ближайшая остановка или конечная Левады или Оптика. Для пожилого человека с Подола, с палочкой, или для матери с больным ребенком это чрезвычайно некомфортно.
    Поверьте, я как коренной подолянин, знаю о чем пишу.

    1. Під доступністю для маломобільних груп населення мається на увазі наявність пандусів, ліфтів, маркування для малозрячих, смеціальні туалети і т. п. Ви ж пишете про транспортну проблему, що ніяк не суперечить написаному

Будемо вдячні за Ваш відгук