Загальний вигляд особняка Бахмутського в Полтаві.

Серед непересічних споруд старовинної Полтави фахівці та звичайні мешканці завжди найперше виокремлюють будинок колишнього Полтавського губернського земства (нині краєзнавчий музей) роботи блискучого майстра українського модерну Василя Кричевського. Класицистичний ансамбль Круглої площі, не менш відомий як пам’ятка європейського рівня, також посідає чільне місце за архітектурною популярністю. До цього переліку можна додати ряд унікальних пам’ятників Полтави (монумент Слави, пам’ятники Шевченкові, Котляревському, Гоголю).
Але при цьому на вулиці Паризької Комуни (у минулому – Дворянській вулиці) стоїть невеличкий вишуканий особняк, побудований на початку ХХ сторіччя у так званому «мавританському» стилі в якості власного житлового будинку відомим полтавським підрядником Бахмутським. Він і досі не відзначений дослідниками та туристами, хоча за унікальністю образно-стильового вирішення, вишуканістю та досконалістю є не менш цікавим та оригінальним у порівнянні з іншими, більш відомими архітектурними перлинами Полтави.

Рис. 2. Загальний вигляд особняка Бахмутського в Полтаві.
Рис. 2. Загальний вигляд особняка Бахмутського в Полтаві.

В енциклопедичному довіднику «Полтавщина» знаходимо скупу довідку про нього: «Будинок Бахмутського. Споруджено у 1906 р. в стилі раннього романтичного модерну. Належав підряднику Бахмутському. Мурований, одноповерховий, асиметричний у плані. У вирішенні фасадів використано стилізовані елементи мавританської архітектури. Ліворуч парадного входу над будинком влаштовано декоративний мінарет…» [1].
Як могло статися, що у провінційній Полтаві, із традиційно класицистичними та неоренесансними уподобаннями, на початку ХХ сторіччя з’явився такий незвичний за стилістикою будинок? Чому саме в непритаманній «мавританській» архітектурі вирішено його головний фасад? І, найголовніше, хто є автором цього незвичайного твору?
Ніхто жодного разу не робив спроб атрибутизувати особняк Бахмутського. Цілком вірогідно, що відсутність таких спроб пояснювалась незначними фізичними розмірами будинку, його розташуванням хоча й в центральній частині історичної Полтави, але все ж на другорядній, тихій, житловій вулиці, на якій досить рідко з’являються туристи, а з полтавців тут бувають хіба що мешканці вулиці та прилеглих до неї провулків та вуличок.
Наприкінці 1970-х років під моїм керівництвом студентами архітектурного факультету Полтавського інженерно-будівельного факультету (нині Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка) навіть були здійснені обміри особняка Бахмутського. Але й такий «щільний» контакт з будинком свого часу не ініціював чомусь моєї більш глибокої зацікавленості у визначені його авторства.
І зовсім недавно, як спалах, з’явилось усвідомлення, чи навіть переконання, що автором проекту особняка Бахмутського був блискучий архітектурний метр, всесвітньо відомий зодчий Владислав Городецький. Усвідомлення це виникло після випадкового (хоча нічого випадкового не буває) перегляду фотографій на сайті «Яндекс.фотки». У цей час на робочому столі переді мною лежали фотографії особняка Бахмутського. Зненацька на моніторі теж з’явився особняк, але якийсь не такий. На високоякісних знімках, підписаних ніком «Редиска Cat» була київська …караїмська кенаса Городецького!

Рис. 1. Бічний фасад караїмської кенаси в Києві. Кресленик В.Городецького
Рис. 1. Бічний фасад караїмської кенаси в Києві. Кресленик В.Городецького

Навіть поверхневе порівняння архітектури київської кенаси та особняка Бахмутського не викликало жодного сумніву – проект полтавського особняка належить Городецькому.

Рис. 3. Портал кенаси.
Рис. 3. Портал кенаси.
Рис. 4. Портал особняка Бахмутського.
Рис. 4. Портал особняка Бахмутського.

Детальний порівняльний аналіз двох об’єктів тільки підсилив переконання: це безумовно Городецький.
По-перше, у такій стилістиці, незвичній та унікальній, в Україні збудовані тільки ці два будинки. По-друге, навряд чи якийсь інший архітектор початку ХХ сторіччя наважився б компілювати на підставі проекту кенаси Городецького, або наслідувати манеру майстра з огляду на неприпустимість та небезпечність порушення його авторських прав. Та й у разі, якщо хтось би й наважився на плагіат, то навряд чи зміг би він створити таку досконалу композицію «A-la Городецький», яку ми бачимо в особняку Бахмутського.

Рис. 4. Арка портала кенаси
Рис. 4. Арка портала кенаси
Рис. Арка портала особняка Бахмутського
Рис. Арка портала особняка Бахмутського

По-третє, загальна пластика фасадів обох будівель має яскраво виражені спільні риси, хоча й при цьому загальне об’ємно-просторове вирішення кенаси більш статичне, моноцентричне і масштабне. Особняк Бахмутського відрізняється більш вільною, модерновою, асиметричною об’ємно-просторовою пластичністю. І все ж, порівняння бічного фасаду кенаси з авторського креслення Городецького та фасаду особняка Бахмутського демонструє їх очевидну спорідненість (рис.1, 2).
Майстерність деталізації, продемонстрована Городецьким при вирішенні київської кенаси, віртуозно продовжена ним при опорядженні головного фасаду особняка Бахмутського в Полтаві. Вишукане декорування фасаду елементами, деталями та цементним декором за досконалістю і стилістикою вочевидь є парафразом опорядження київської кенаси. Зрозуміло, що різний рівень містобудівної та соціальної значущості кенаси та особняка змусив Городецького до дещо більш лаконічного декорування будинку Бахмутського. Але застосування взаємоподібних оздоблювальних засобів (сталактити карнизів, капітелі колон, рельєфні геометричні та рослинні орнаменти порталу та стін, рустування фасадів чотирирядними горизонтальними смугами, характерне завершення аттиків вхідних порталів, заокругленість прямих кутів будинків) красномовно свідчать про безумовну єдину концепцію фасадних композицій обох будинків. Аналогічну композицію та декорування мають портали кенаси й особняка: характерну заглибленість вхідних груп, подібні мавританські форми їх аркових завершень, вікна-рози над дверима, фланкуючі вхід колонки з дуже схожими капітелями, облямування ніш порталів площинним рослинним орнаментом. Навіть пропорції колон кенаси та особняка дуже схожі (рис.3,4,5,6,7,8,9,10).

Рис. 7. Аттик портала кенаси
Рис. 7. Аттик портала кенаси
Рис. 8. Аттик портала особняка Бахмутського
Рис. 8. Аттик портала особняка Бахмутського

Додатковим аргументом підтвердження авторства Городецького є застосування в обох спорудах аналогічного цементного опорядження фасадів, використання литих цементних орнаментальних вставок на фасадах, карнизах та порталах.
Досконалість орнаментики з фасаду особняка Бахмутського дозволяє припустити, що і в Полтаві фасадне опорядження виконував скульптор Элиа Сала (Саля), який декорував київську кенасу. У такому випадку художньо-декоративне цементне литво для фасадів особняка Бахмутського ймовірно виготовлялося на цементному заводі «Фор» (одним із засновників якого був Владислав Городецький), на якому відливався декор київської кенаси.

Рис. 9. Колони кенаси
Рис. 9. Колони кенаси
Рис. 10. Колони особняка Бахмутського
Рис. 10. Колони особняка Бахмутського

Ланцюжок «виходу» Городецького на Полтаву підтверджується як дотично, так і безпосередньо.
Караїмська кенаса проектувалася В.Городецьким наприкінці ХІХ сторіччя, і була закінчена будівництвом у 1902 році. А на початку ХХ сторіччя у Полтаві розпочалося будівництво ще одного незвичного за образно-композиційним рішенням будинку дворянського і селянського банку, яке тривало від 1906 до 1909 року. Автором проекту банку був відомий київський архітектор О.Кобелєв. Будівля банку була вирішена у стилістичній течії модерну – неоромантизму з використанням форм давньої російської архітектури XVII сторіччя. Наявність у фасадних композиціях банку литих цементних оздоб (колонок, сандриків, карнизних елементів та деталей, рельєфних орнаментальних вставок високого технічного та художнього рівня виконання цілком дозволяє припустити, що й ці елементи та деталі також виготовлялися на заводі «Фор». Тим більше, що загальновідомим є факт приятельських стосунків Кобелєва та Городецького.
Генеральним підрядником будівництва полтавського банку був Бахмутський – найпотужніший будівельник Полтави того часу. Закономірно, що протягом підготовки до початку будівництва Бахмутський щільно спілкувався з архітектором проекту Кобелєвим, і напевно з цією метою неодноразово відвідував Київ. Зрозуміло, що він міг не тільки побачити у Києві ефектну новоспоруджену караїмську кенасу, полонитися її незвичним виглядом, відвідувати її, як парафіянин іудейського віросповідування, але й познайомитися через Кобелєва з його приятелем та автором проекту кенаси – архітектором В.Городецьким.
Маючи за дружину екстравагантну і вишукану жінку на ім’я Ізабель, яка безумовно не могла не захопитися чудовим казковим образом кенаси, цілком вірогідно, що Бахмутський під впливом дружини саме Городецькому замовив проект свого особняка, який спорудив у 1906 році разом з початком будівництва Полтавського дворянського і селянського банку.
Зв’язок Городецького з Полтавою також документально підтверджений його участю (разом з Кобелєвим) у роботі Полтавського губернського журі з розгляду конкурсних проектів меморіальної каплиці на вул. Зіньківській в Полтаві. Зокрема, журнал «Зодчий» №19 від 8 травня 1911 року повідомляв читачів: «За оголошеним полтавською губернською земською управою конкурсом проекту пам’ятника-каплиці поблизу шведської могили під Полтавою до означеного терміну 1 березня надійшло 12 проектів… Ці проекти були розглянуті комісією суддів у складі: губернського предводителя дворянства кн. М.Б.Щербатова, гласних Ф.І.Мельникова і інж. М.М.Боярського, архітекторів В.В.Городецького і О.В.Кобелєва» (виділено мною – В.Т.) [2].
Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що видатний майстер мав достатньо тісні зв’язки з Полтавою і залишив в місті одну із своїх архітектурних перлин – особняк Бахмутського, який з огляду на наведені аргументи має всі підстави бути долученим до переліку творів В.В.Городецького та внесеним до Державного реєстру в якості пам’ятки загальнонаціонального рівня.

Валерій Трегубов

Використані джерела:
1. Полтавщина: [Енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького].– К.: УЕ, 1992. – С. 46-47.
2. Зодчий. – 1911. – № 19. – С.211-212.
3. Фотографії караїмської кенаси в Києві: http://fotki.yandex.ru/users/tatyana 192005/album/88408/.
4. Фотографії особняка Бахмутського в Полтаві: Трегубов В.О.

Будемо вдячні за Ваш відгук