Нове покоління полтавців не застало Кадетський корпус у його величному вигляді. Мабуть, тому про його відновлення піклуються якщо не десятки, то одиниці містян. Більше того, мало хто знає повну картину: що будівлі довелося пережити з часів заснування. Підготовка кращих військових імперії, численні реорганізації, 20-річне пустування, три хвилі судових протистоянь, мистецьке відродження, спроби знищити вогнем – лише мала частина історії Полтавського кадетського корпусу. Час розкласти по поличках і розібратися в етапах боротьби цієї унікальної будівлі за виживання. А головне – сформувати повне розуміння діяльності та бездіяльності сфер упливу.

Хроніка життя Кадетського

Народження й дитинство

27 червня 1835 рік – на честь дня Полтавської битви закладено фундамент Полтавського Петровського кадетського корпусу. За п’ять років під керівництвом архітектора Миколи Бонч-Бруєвича постала відома нам будівля в стилі пізнього класицизму.

1840 рік – перший набір студентів. У 1844-му році в закладі навчалося 400 кадетів. Навчання включало в себе 7 класів з однорічним курсом. Кадетами ставали хлопці 10-18 років. Три старші класи складали роту. У строю корпус складав батальйон. Корпус поділявся на 4 роти: гренадерську, дві мушкетерські та неранжировану.

Фото: Народження Кадетського

Буремна юність
1917-1919 роки – виконує функції різних військових навчальних закладів.

19 листопада 1919 рік – припиняє діяльність; заклад евакуювали в Сербію, створивши російську школу.

1920 рік – у будинку відкрита піхотна школа, у якій, до речі, упродовж 1920-1922 рр. навчався Микола Ватутін, у майбутньому – генерал.

1943 рік – будівля спалена: вщент вигоріли дерев’яні конструкції перекриттів. Проте фасади лишилися майже не ушкодженими.

1957 рік – комплекс відновлюють за проектом київського архітектора Миколи Набойченка під зенітне училище.

30 червня 1958 рік – заклад перевтілився на Полтавське Червонопрапорне вище зенітне ракетне командне училище імені генерала армії М. Ватутіна.

24 серпня 1963 рік – Постановою Ради Міністрів УСРС будівлю визнають пам’яткою архітектури національного значення.

1995 рік – у корпусі провели останній випускний. З того часу будівля пустує.

Фото: Буремна юність
Фото: Буремна юність

Депресія
15 серпня 2003 рік – на підставі рішення міської ради Кадетський корпус переходить у комунальну власність міста з балансу області.

26 грудня 2003 рік – депутати міськради своїм рішенням затверджують «Програму приватизації об’єктів комунальної власності на 2004 рік». У переліку – і Кадетський корпус!

26 грудня 2004 рік – міська рада надає дозвіл Приватному підприємству «Авна Трейдинг» на приватизацію шляхом викупу будівлі комунальної власності міста по вул. Жовтневій, 42 площею 12 756,5 кв. м.

28 грудня 2004 рік – «Авна Трейдинг» укладає договір купівлі-продажу з Управлінням майна. Власником будівлі стає ізраїльський бізнесмен. Після смерті іноземця Кадетський переходить у спадок його синові Нафталі Іосебашвілі.

2006 рік – стається велика пожежа, яка й була причиною знищення куполу та даху над сценою.

Фото: Етап депресії
Фото: Етап депресії

Боротьба за виживання
2007 рік – міськвиконком судиться з «Авна Трейдинг» і програє, оскільки суд з’ясовує, що Продавець порушив умови договору. Управління містобудування та архітектури мало надати Покупцеві проектне завдання та вихідні дані на проектування реставраційно-ремонтних робіт будівлі (протягом місяця після прийняття рішення). Виконком також не виділив ділянку для здійснення ремонту, ігноруючи листи підприємства аж до 2006 року.

2011 рік – уже за каденції наступного мера, судовий позов на виконком і підприємство подає міська рада. 4 жовтня Господарський суд Полтавської області визнає договір купівлі-продажу недійсним, оскільки Кадетський корпус (як частина архітектурного ансамблю Круглої площі і пам’ятка національного значення) не підлягає приватизації. На основі цього аргументу відповідачам відмовляють у розгляді апеляційної скарги.

2012 рік – «Авна Трейдинг» чинить супротив видаленню з реєстратора відомості про право власності.

1 грудня 2012 рік – відбувається перше засідання Громадського комітету з порятунку Кадетського корпусу. Його координує полтавський краєзнавець Борис Тристанов. Тоді активісти зійшлися на думці, що будівлю може врятувати переформатування в «Мистецький Кадетський». Далі впродовж 2013-го року Комітет організував кілька мистецьких заходів у будівлі.

5 лютого 2013 рік – міська рада приймає на сесії рішення про виділення необхідних коштів для повернення будівлі на баланс міста.

8 квітня 2013 рік – виконком розпоряджається встановити огорожу навколо Кадетського.

Фото: Боротьба за життя
Фото: Боротьба за життя

Нова надія та хвилина відродження

21 жовтня 2013 рік – Починається другий етап судових спорів. Підприємство вважає своє право на власність порушеним. Ще один аргумент – Кадетського немає в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України (ДРНПУ). Борис Тристанов і Комітет з порятунку Кадетського корпусу надсилають запити в Мінкульт на підтвердження статусу пам’ятки.

Грудень 2013 – серпень 2014 рр. – триває експертиза Харківського інституту імені Бокаріуса на вимогу Господарського суду. Її затягнення пов’язують із відмовами виконкому надавати акт про технічний стан Кадетського корпусу, який довелося отримувати теж у судовому порядку.

Березень-квітень 2014 рік – ГО «Чиста Полтава» організовує низку прибирань Кадетського корпусу.

6 квітня 2014 рік – відбувається перший «Кадетаріум» у стінах будівлі. Мистецька виставка, театралізовані перформенси, поетичні читання всередині Кадетського, а також музичні імпровізації привернули увагу близько тисячі відвідувачів заходу.

18 травня 2014 рік – Комітет з порятунку Кадетського корпусу, ГО «Чиста Полтава» та ГО City lab організовують мистецький фестиваль «Кадетаріум 2.0». За підрахунками організаторів, захід відвідало близько 5-ти тисяч полтавців.

28 червня 2014 рік – у парку навпроти Кадетського корпусу відбувся літній «Кадетаріум Open Air».

Листопад 2014 – Харківський апеляційний суд визначає Кадетський корпус власністю громади міста Полтави та пам’ятки архітектури Національного значення.

3 грудня 2014 рік – робоча група в ОДА розглядає варіанти реставрації та консервації. На той час реставрація, за підрахунками фахівців, обійшлася б у 180-200 млн гривень. Тому більшість учасників обговорення схилялися до варіанту консервування – аби дати будівлі шанс вижити ще 5-10 років.Тоді ж відзначили, що наукова документація, замовлена за кошти полтавців Київському науково-проектному інституту, уже готова.

2015 рік – остаточна поразка підприємства «Авна Трейдинг» у судових спорах. Вищий господарський суд направляє позов до Харкова, де в його задоволенні відмовляють.

Фото: Відродження надії
Фото: Відродження надії

Пошук цілителя
Січень 2015 рік – голова ОДА оголошує пошуки інвестора, який невдовзі знайшовся. Ним став Костянтин Жеваго, нардеп по одномандатному округу та відомий бізнесмен.

1 лютого 2015 рік – урбан-платформа City lab спільно із комітетом порятунку будівлі Кадетського корпусу презентує свою концепцію проекту реновації. Вона включає аналіз закордонного досвіду, конкретний проект і планування найближчих дій із його втілення. На захід завітав Валерій Головко та обіцяв підтримати ініціативу.

6 квітня 2015 рік – на апаратній нараді ОДА Валерій Головко анонсує презентацію проекту з реконструкції на 9 квітня.

9 квітня 2015 рік – брифінг в ОДА, присвячений долі Кадетського. Його спікери – куратори проекту з Києва Сергій Опанасенко та Андрій Войтко. За їхніми словами, метою є збереження пам’ятки та відтворення первинного вигляду будівлі. Громадськість цікавилася, які умови поставив інвестор, проте відповідь з вуст представників Костянтина Жеваго не прозвучала.

15 травня 2015 рік – зі сходів другого поверху будівлі падає 19-річна дівчина.

5 липня 2015 рік – новий «Кадетаріум», щоправда в Корпусному саду.

13 серпня 2015 рік – у стінах ОДА засідала Консультаційна рада з питань збереження культурної спадщини. Присутні обговорювали шляхи переходу будівлі на баланс області.

11 лютого 2016 рік – на засіданні профільної комісії міськради під час обговорення петиції «Про негайний порятунок Кадетського корпусу» начальник управління капбудівництва Володимир Годня зазначив, що «Міськбудпроект» уже підготував проект консервації. У ньому – монтаж куполу, зелені покрівлі, фанерні листи на вікнах, зведення двометрового паркану, забезпечення охорони, систем водовідведення й освітлення. Зазначений кошторис – 14 мільйонів гривень. Крім того, додаткова документація коштуватиме 590 тис. грн.

Травень 2016 рік – полтавські ЗМІ передають бажання Костянтина Жеваго придбати будівлю; цьому сприяють мер, посадовці міськвиконкому та облдержадміністрації. Однак, за законом, приватизувати пам’ятки національного значення заборонено, а мінкульт зазначає, що не має підстав для вилучення Кадетського з цього реєстру.

Фото: Пошуки інвестора
Фото: Пошуки інвестора

Відсторонення та бездіяльність
25 травня 2016 рік – незначна пожежа на 2-му поверсі.

5 червня 2016 рік – унаслідок пожежі вигорає 20 квадратів даху.

11 вересня 2016 рік – ІВ «Кременчуцька газета» опублікувало відео-коментар Костянтина Жеваго. Нардеп-бізнесмен зазначив, що не інвестуватиме в будівлю, поки вона належить місту. Причина – у 2007 році він уже перерахував у міський бюджет 3 млн грн, але Кадетський лишився в тому ж стані.

24 жовтня 2016 рік – з третього поверху будівлі випав 13-річний підліток.

1 грудня 2016 рік – 39-річний чоловік зрізав металеві листи з покрівлі даху Кадетського. Крадія затримала поліція.

Травень 2017 рік – біля будівлі прибрали напівзруйнований паркан, на вікна та вхідні двері ставлять металеві ґратки, стіни трохи білять, на фасаді кріплять горизонтальні сітки, щоби плитка не падала на голови людей. Натомість у відповіді на запит Управління з питань ЖКГ міськвиконкому розповідає, що у зв’язку з руйнуванням огорожі директор КП «ЖЕО №2» Олександр Ландар «має віднайти способи усунення пошкоджень та відновлення тимчасової огорожі на прилеглій території». Наказ начальника управління Сергія Сінельника, до слова, датований 7 квітня. Заступник міського голови з питань ЖКГ Андрій Лямін назвав це «косметичним ремонтом» у коментарі для ІВ «Полтавщина».

27 травня 2017 рік – сильно горить дах; пожежу ліквідують 10 машин вогнеборців. Загальна площа ураження – 500 квадратних метрів.

Фото: Бездіяльність влади
Фото: Бездіяльність влади

Окрім недбалості влади та юридичної колізії, головним ворогом будівлі лишаються атмосферні опади. Цей факт добре розуміють ті, хто періодично вдається до підпалів Кадетського. З 2006-го року, коли вогонь знищив дах і купол Кадетського, тут сталося понад 11 пожеж (більша частина припадає на 2016-2017 роки). За кілька днів до останньої, 27 травня 2017 року, у фахівців «Міськбудпроекту» був готовий черговий розрахунок із реконструкції. Тепер, після того як значна частина покрівлі погоріла, проект знову доведеться переробляти.

У червні на борців за життя Кадетського чекало нове потрясіння: виявилося, що ще травневим наказом Міністерство культури понизило пам’ятку до статусу місцевого значення. Це означає, що долею будівлі відтепер опікується виключно міська влада. Мовляв, так легше слідкувати за її станом.

Однак, розлючені полтавці, які вважають, що міська влада навряд опікуватиметься спасінням пам’ятки, вийшли 23 червня на чергову акцію протесту проти свавілля забудовників і наступними днями написали звернення до мінкульту з вимогою повернути статус Кадетському. Наразі є інформація, що міністерство усвідомило свою помилку та нібито збирається повернути Кадетський (разом із Краєзнавчим музеєм і будинком Дворянського зібрання (кінотеатр імені Котляревського) до переліку пам’яток національного значення.

Можливі сценарії
Статистика
У травні-липні 2014-го року обласна рада провела відкрите опитування полтавців щодо їхніх поглядів на майбутнє корпусу. Результати в числах:

  • 1107 осіб – взяли участь у голосуванні;
  • 315 голосів (28,5%) – за виставковий центр;
  • 210 голосів (19%) – підтримали варіант «центр дитячих гуртків»;
  • 149осіб (13,5%) – науково-технологічний парк з бізнес-інкубатором.

Аналогічне опитування провело урбан-об’єднання City lab спільно з ГО Чиста Полтава. 200 анкет заповнили відвідувачі акції «Кадетаріум 2.0» 18 травня 2014 року.

Результати опитування вказали на тенденції:

  • 63 % опитаних незадоволені центральною частиною міста;
  • 54 % вважають, що найбільший недолік цієї центральної частини – стан Кадетського корпусу;
  • 92 % запевняють, що Полтаві необхідний багатофункціональний культурно-мистецький осередок, доступний для жителів та гостей міста;
  • 91 % опитаних бачить перспективи відновлення Кадетського корпусу;
  • 97 % бачать доцільним створення культурно-мистецького центру у стінах цієї будівлі;
  • 55 % вважають прийнятним відведення частини будівлі під комерційні функції;
  • 55 % підтримують застосування сучасних технологій та архітектурних рішень, за умови збереження головного фасаду в первинному вигляді.

За десятиліття обговорень найпопулярнішими стали концепції офісної будівлі (частково), дому правосуддя (чи влади), мистецької зони та військового освітнього закладу.

Банки + відпочинок = самоокупність
Варіант полягає в облаштуванні мережі офісних приміщень у будівлі, зокрема для банків і фінансових установ. За рахунок орендної плати, Кадетський може вийти на рівень самоокупності. Відтак з’явиться можливість обладнати решту території під різнофункційні локації громадського простору.

Таку ідею пропонував представник ізраїльського екс-власника Кадетського корпусу Єгор Антіпов. За їхнім планом, передбачалося створення трьох банків і фінансової установи. Серед додаткових локацій – дитяча кімната, спортзал, підземний паркінг, парк відпочинку , що виходить на вулицю Соборності. Окрім того, музей самого корпусу.

Переваги:

  1. Близько 200-т робочих місць;
  2. Збереження та розвиток громадського потенціалу локації;
  3. Самоокупність без втрат для міського бюджету.

Недоліки:

  1. Непривабливість пропозиції для клієнтів: навіть якщо певна установа згодиться орендувати приміщення в корпусі, їй доведеться вкласти значні гроші на його ремонт. Малоймовірно, що інвестор матиме бажання витрачати великі кошти на будівлю, яка йому не належить.
  2. Часткова втрата пам’яткою її історичної та культурної ідентифікації.
  3. Нестабільність банків в умовах економічного становища в Україні може призвести до нового занепаду будівлі.
Фото: Концепції розвитку Кадетського корпусу. Переваги й недоліки
Фото: Концепції розвитку Кадетського корпусу. Переваги й недоліки

Мистецький Кадетський
Архітектори урбан-платформи City lab ще в 2014-му році пропонували варіант реновації Кадетського. Він включає в себе реконструкцію (відновлення) будівлі та наближення її функцій до вимог сучасного суспільства. Тобто приміщення за таким варіантом перевтілюються на культурні, мистецькі та громадські простори: коворкінги, виставкові зали, студії, лекторії, кінозали тощо. Не виключають варіанти дитячих гуртків і зон для саморозвитку.

На місці куполу City lab бачить або відкриту оглядову локацію, або ж комерційний заклад (наприклад, ресторан), що приноситиме регулярний прибуток на баланс будівлі.

Переваги:

  1. Реновація – приклад європейського підходу до відновлення історичних пам’яток;
  2. Розвиток туристичного та культурного потенціалу;
  3. Співпраця громади, влади та бізнесу.

Недоліки:

  1. Значні витрати на реновацію самої будівлі не перекриють прибутки від кількох комерційних закладів;
  2. Частотність проведення культурних і освітніх заходів не виправдовуватиме досить низький попит;
  3. Міський бюджет нестиме щорічні втрати, що стане зайвим приводом для місцевої влади передати Кадетський у руки бізнесу.

Адміністративний дім
В обговореннях звучали ідеї централізації адміністративних будівель у Кадетському. Зокрема органів місцевого самоврядування (ради) і судів. У першому випадку будівля мала би перебувати на балансі міста чи області, а в другому – держави. Цю ідею активно обговорювали за часів головування Анатолія Кукоби, але наразі до неї повертаються дедалі рідше.

Переваги:

  1. Зручна навігація;
  2. Звільнення будівель, поява можливості здачі їх в оренду;
  3. Утримання пам’ятки за рахунок грошей громади міста; належна охорона і обслуговування.

Недоліки

Звільненим будівлям доведеться змінювати цільові призначення (деякі з них обладнані конкретно під судові зали тощо); зміна юридичних адрес пригальмує адміністративні процеси;
Будівля ризикує туристичним потенціалом;
Утримання пам’ятки стане значним тягарем для місцевого бюджету.

Військове училище
Молоді архітектори говорили про доцільність повернення Кадетському його першої функції – підготовки військових кадрів. Крім того, ідея досить актуальна в умовах нинішньої війни. За цим сценарієм училище випускатиме одну із найпопулярніших професій військового часу –артилеристів.

Переваги:

  1. Повернення пам’ятці первинної функції;
  2. Актуальність для суспільства;
  3. Збільшення кваліфікованих кадрів у Полтаві, підвищення конкурентності місцевої освіти.

Недоліки:

  1. Вузьке спрямування;
  2. Вичерпність актуальності з плином часу;
  3. Крайня збитковість установи для місцевого/державного бюджету.

Хоча кожна ідея має недоліки, проте при розвиткові цілісних концепцій їх можливо переформатувати. Однак, обговорення знову в глухому куті, а при спробах поновлювати його, Кадетський учергове горить.

Слово честі
Замість післямови до матеріалу ми вирішили підібрати вислови посадовців, у межах повноважень яких прямий вплив на збереження пам’ятки. ТОП-цитат, зібраних серед місцевих ЗМІ, про стан і долю Кадетського корпусу від полтавських можновладців:

Фото: Запрошення від першого заступника мера
Фото: Запрошення від першого заступника мера
Фото: Міністерський компроміс
Фото: Міністерський компроміс
Фото: Невиконана обіцянка міського голови
Фото: Невиконана обіцянка міського голови

– Я был в Полтаве и разговаривал с Мамаем. Мы как раз рассуждали о том, что сделать для того, чтобы Полтавский городской совет нашёл возможности для приватизации этого здания. Чтобы оно приобрело законного собственника. Мне все равно, кто им будет. Мне не все равно, что посреди города стоят руины, как разбитый Грозный какой-то со времён Чеченской войны, а не гордый исторический центр города Полтавы. И с этим собственником мы найдём механизмы, как его отреставрировать.

Фото: Бачення представника Президента в області
Фото: Бачення представника Президента в області

Інфографіка Рузанни Давітян

Автор: Анна Єгорова

Джерело

Будемо вдячні за Ваш відгук